Мiнбуд пiдтримує необхiднiсть класифiкацiї новозбудованого житла
Питання забезпечення громадян України житлом є одним з найактуальнiших питань сьогодення.
Одним з прiоритетних напрямiв роботи Мiнiстерства будiвництва, архiтектури та житлово-комунального господарства є розроблення нормативно-правової бази, зокрема щодо класифiкацiї будiвель i споруд.
Що стосується пропозицiй, запропонованих радою директорiв “Української Будiвельної Асоцiацiї” щодо класифiкацiї житла з подiлом на певнi класи, то з метою упорядкування iснуючого ринку нерухомостi це цiлком доцiльно. Однак така класифiкацiя потрiбна перш за все для визначення ринкової вартостi житла i унеможливлення спекулятивних та шахрайських оборудок при продажу нерухомостi.
Однак Мiнбуд не погоджується iз твердженням виконавчого директора УБА Сергiя Грабара, що в Українi «взагалi вiдсутня класифiкацiя житла».
За iнформацiєю начальника Управлiння архiтектурно-конструктивних та iнженерних систем будинкiв i споруд житлово-цивiльного призначення Олександра Авдiєнка, згiдно з Номенклатурою продукцiї будiвництва (НПБ), розробленою в розвиток Державного класифiкатора будiвель та споруд (ДК БС) та затвердженою наказом Держкомстату України вiд 30.08.02 № 321, будiвельна продукцiя подiлена на два роздiли: будiвлi та iнженернi споруди.
Будiвлi за своїм функцiональним призначенням подiляються на пiдроздiли: житловi будiвлi (будинки житловi, гуртожитки, будинки–iнтернати тощо) та нежитловi будiвлi (готелi, ресторани, будiвлi офiснi, будiвлi органiв державного управлiння, фiнансового обслуговування, торгiвельнi тощо).
Згiдно iз зазначеною класифiкацiєю будiвлi, об’єднанi у пiдроздiл “Будiвлi житловi” подiляється на класи, пiдкласи, категорiї, пiдкатегорiї та типи, в т. ч. за рiвнем комфорту житла.
Наприклад: група “будинки одноквартирнi” за класом подiлено на будинки одноквартирнi масової забудови, котеджi та будинки пiдвищеної комфортностi, якi також мають вiдповiднi пiдкласи та категорiї.
Впровадження НПБ забезпечує проведення кон’юнктурних спостережень у будiвництвi, проведення облiку та аналiзу статистичної iнформацiї про введення в експлуатацiю об’єктiв житла, соцiальної сфери та виробничих потужностей.
О. Авдiєнко вважає, що основне нормативне визначення класифiкацiї житла повинне ґрунтуватись на положеннях державних будiвельних норм ДБН В.2.2-15-2005 “Житловi будинки. Основнi положення”, якi набрали чинностi з 1 сiчня 2006 року згiдно з Наказом Держбуду України вiд 28.09.05 № 175 та якими встановлено рацiональнi та економiчнi вимоги до архiтектурно-планувальних рiшень та iнженерного обладнання житлових будинкiв з урахуванням необхiдних санiтарно-гiгiєнiчних вимог.
Згiдно з загальними положеннями зазначених будiвельних норм “проектоване житло за рiвнем комфорту та соцiальної спрямованостi подiляють на двi категорiї: I та II”.
У Додатку Б “Термiни та визначення понять” до ДБН В.2.2-15-2005 визначено:
Житло I категорiї (комерцiйне) – житло з нормованими нижнiми i ненормованими верхнiми межами площ квартир та одноквартирних житлових будинкiв (чи котеджiв), якi забезпечують рiвень комфорту проживання не нижче за мiнiмально допустимий.
Житло II категорiї (соцiальне) – житло з нормованими нижнiми i верхнiми межами площ квартир та житлових кiмнат гуртожиткiв вiдповiдно до чинних санiтарних норм, якi забезпечують мiнiмально допустимий рiвень комфорту проживання”.
Як вважає О. Авдiєнко, саме до житла I категорiї можна застосувати подiл на певнi пiдгрупи - економ, бiзнес, премiум, де-люкс тощо як це прийнято, скажiмо, у класифiкацiї готелiв.
На законодавчому рiвнi з прийняттям Житлового кодексу України буде визначено призначення, види та категорiї житлового фонду за формою власностi (приватна, державна, комунальна).
Також iснує Єдиний класифiкатор житлових будинкiв залежно вiд якостi житла та наявного iнженерного обладнання, затверджений наказом Держбуду України № 215 вiд 30.09.1998 року. Цей класифiкатор подiляє житловi будинки на 6 класiв, в основу яких покладено капiтальнiсть основних конструкцiй, термiн i служби будинкiв та фактичний строк експлуатацiї, висота примiщень та ступiнь забезпечення iнженерним обладнанням. Цi документи дозволяють визначати вартiсть нерухомостi на вторинному ринку житла.
