Мораторій на продаж квартир

Асоціація забудовників та Спілка квартирних орендарів вимагають у Верховної Ради введення мораторію на продаж всіх квартир, крім першого продажу новобудов, - пише Економічна Правда.

Ми, Асоціація забудовників, що об'єднує провідні будівельні компанії України, та Спілка квартирних орендарів, що об'єднує орендарів квартир, вимагаємо у Верховної Ради негайно ввести мораторій на продаж всіх квартир, крім першого продажу новобудов.

На це нас надихнув багаторічний мораторій на продаж сільськогосподарських земель і приклад народних депутатів, які не шкодують рейтингів і завзято відстоюють право аграріїв на краще життя.

Саме цей мораторій дозволив аграріям за копійки орендувати землі у 7 млн приватних власників, та сприяв значному розвитку АПК — найприбутковішої галузі України.

Ми вважаємо, що теж потребуємо підтримки держави і також хотіли б скористатися опцією обмеження прав розпорядження приватною власністю інших громадян заради власної вигоди.

Ми бачимо наступні позитивні для нас ефекти від запровадження мораторію на продаж всіх квартир, крім першого продажу новобудов.

1. Відродження житлового будівництва та нові робочі місця для будівельників.

Кількість новозбудованого житла впала до критичної межі. Його обсяги становлять лише 63% від рівня 1990 року. Зараз у галузі працює 642 тис людей, тоді як у докризовому 2007 році — понад 1 млн.

Сотні тисяч людей в будівництві втратили роботу, робітники-будівельники через кризу не можуть прогодувати свої сім'ї і навіть мріяти не можуть про купівлю житла, яке самі будують.

За неможливості купити старе житло всі будуть змушені купувати тільки нове. Це значить більше будівництва, робочих місць та ріст прибутків будівельних компаній.

У галузь прийдуть інвестиції, а спекуляції на ринку квартир з метою перепродажу повністю припиняться, що дозволить нам, будівельникам, диктувати ціни.

2. Вирішення соціальної проблеми оренди житла.

Спілка квартирних орендарів обурена високою вартістю оренди квартир. Середня зарплата в Києві становить 8 586 грн, а оренда однокімнатної квартири — щонайменше 5 000 грн, і це без комунальних послуг.

Тобто квартирні орендарі змушені сім місяців на рік працювати винятково для того, щоб заплатити за оренду житла. Це стільки ж, скільки невільні селяни відпрацьовували на пана в часи кріпацтва. Фактично через високу орендну плату відбувається повне закріпачення безквартирних громадян, що працюють.

Читайте також: Прогнози темпів будівництва в Україні до кінця 2016 року

Шансів вирватися з орендного кріпацтва нема, оскільки кредитів на купівлю нового житла ні у валюті, ні у гривні банки не дають.

Багато власників не виставляють квартири для оренди, бо хочуть зараз або з часом їх продати. Якщо власників позбавити такої опції, на ринку зросте пропозиція квартир для оренди, відповідно — впадуть ціни.

Це дозволить вирішити надзвичайно важливе соціальне питання оренди житла сім'ями, що не мають квартир, подібного до того, як мораторій на продаж сільськогосподарської землі знизив вартість її оренди до мінімального рівня.

Чому не варто зважати на негативні моменти.

Ми цілком розуміємо, що власники 6,1 млн квартир не зможуть повною мірою розпоряджатися своїм приватним майном. У багатьох виникнуть фінансові  проблеми.

Квартиру не можна буде продати навіть тоді, якщо власник важко хворий і якщо квартира у нього не одна. Це можна побачити на прикладі сільськогосподарських земель, де 400 тис власників померли, не маючи спадкоємців.

Проте зараз ціни на квартири утричі нижчі, ніж до кризи. Спекулянки купують квартири у власників за копійки, пенсіонерів обманюють, купуючи їх помешкання за пляшку горілки. Це треба припинити до розробки нормального законодавства щодо функціонування ринку квартир.

Також буде неможливо взяти кредит під заставу квартири, що зменшить ділову активність. Однак нічого надзвичайного в цьому випадку не буде: аграрну землю — найбільший актив в Україні — теж не можна заставити в банку, і до катастрофи це не призвело.

Якщо сьогодні для 7 млн представників найбіднішої верстви населення — селян — занижують орендні доходи і позбавляють їх права розпоряджатися власним майном, чому так само не можна зробити з власниками квартир?

Вважаємо, що інші громадяни теж повинні піти на відповідні жертви заради нашої вигоди та вигоди країни в цілому.

Не виключено, що на початку в Україні навіть буде спостерігатися загальний позитивний економічний ефект від запровадження "квартирного" мораторію, а вже потім, після його запровадження, скасувати його буде важко.

Мораторій повинен діяти до набрання чинності законом "Про обіг квартир". Покладаємо великі надії на депутатів, які блискуче виконують такі завдання. "Земельний" мораторій це довів.

Закликаємо Верховну Раду прийняти мораторій на продаж всіх квартир, крім першого продажу новобудов, і обіцяємо голосувати за всіх, хто буде відстоювати цю ідею.

* * *

Звісно, таких асоціацій орендарів та будівельників не існує, так само, як і безглуздих ініціатив про запровадження "квартирного" мораторію. Ця заява — результат колективної творчості редакції і громадських активістів.

Це editorial — текст, який не має персонального авторства, але віддзеркалює одностайну позицію редакції. Вперше публікуємо статтю у такому форматі.

Ми вирішили дати наш editorial саме у формі неіснуючої заяви, яка, на нашу думку, доступно пояснює абсурдність аргументів на користь "земельного" мораторію, а також демонструє, чим такі безглузді заборони можуть загрожувати кожному громадянину.

Як відомо, в четвер Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землі ще на рік — до 1 січня 2018 року. До речі, продовжили депутати заборону чи використали це голосування для піару, ще треба з'ясувати. Існує думка, що мораторій досі безстроковий.

У будь-якому разі, це чергове непродумане рішення парламенту, яке тягне країну вниз.Депутати знову зупиняють земельну реформу, а президент та прем'єр мовчать.

Редакція готова опублікувати позицію прихильників земельного мораторію. Головна вимога — правові, економічні та моральні аргументи, без посилань на "бідних селян, які за копійки віддадуть останнє і підуть в рабство до агрохолдингів", без жахіть про "арабських шейхів, які скуплять Україну", та будь-яких інших прояв популізму.

Читайте також: Обсяги будівництва на Київщині з початку 2016 року

По-перше, не варто недооцінювати селян, вони здатні самі ухвалювати рішення і точно знають, як розпоряджатися своїм майном. На жаль, 400 тис померлих власників землі уже цього ніколи не зроблять.

Зараз селяни здають землю в оренду майже задарма. Середня ціна оренди гектара в Україні становить близько 900 грн на рік — сміх і сльози. У сусідніх країнах вартість землі значно гіршої якості в кілька разів вища.

Саме низькі орендні ставки як результат відсутності вільного обігу землі є причиною недоотримання селянами доходів і фактором зубожіння власників паїв. Хто у виграші? Агрохолдинги, корупціонери-чиновники з управлінь Держгеокадастру, "наглядачі" за державними підприємствами з великими земельними банками.

До того ж, запровадження ринку не змушує продавати паї, їх і надалі можна здавати в оренду. Є підстави вважати, що ринок відреагує природним зростанням ставок, бо будуть збалансовані попит і пропозиція.  Для країн Центрально-Східної Європи показник річного зростання цін на землю протягом перших років після скасування мораторію становив 20%.

По-друге, існує безліч законодавчих можливостей для обмеження продажу ріллі, якщо є побоювання, що її скуплять іноземці. Так само є інструменти для захисту землевласників від шахрайства і низьких цін.

Чимало виборців вважали, що завдання народних депутатів — генерувати такі ідеї і писати відповідні закони. Що вам, панове депутати й урядовці, заважало це робити останні 25 років? А останні півтора року? У 2015 році уряд взяв зобов'язання розробити відповідний закон і внести його на розгляд до 1 березня 2016 року, однак цього не сталося.

А через рік або коли Ілон Маск започаткує регулярні перевезення землян на Марс, з трибуни Верховної Ради і далі лунатиме: нема нормативної бази, селяни-жебраки, арабські шейхи, латифундисти-кровопивці.

За останній рік на ЕП вийшло чимало матеріалів, присвячених "земельному" мораторію. З ними можна ознайомитися нижче.

Наостанок. У світі нема жодної розвиненої держави, де земля не була б товаром. Жодного, де господар не може розпоряджатися своєю власністю.

Право приватної власності — святе. Якщо не відстоювати чуже, то хтось потім порушить ваше.