На сьогоднiшнiй день в Українi вживається декiлька назв професiї рiелтора
На сьогоднiшнiй день в Українi вживається декiлька назв професiї рiелтора: «агент з нерухомостi», «торговець нерухомiстю», «торговець (власнiсть)» i «рiелтер».
Вочевидь, перелiченi назви не є синонiмами та несуть певнi професiйнi вiдмiнностi, але якi саме?.. Як вони спiввiдносяться з професiями брокера та фахiвця з нерухомостi? Розiбратися, хто є ким, складно, але у цiй статтi ми зробимо таку спробу.
Згiдно з Державним класифiкатором професiй (ДК 003:2005) i Довiдником квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв (Випуск 1, Додаток А (1110 – 4223), група професiй «Агенти з торгiвлi майном» включає в себе декiлька назв, об’єднаних спiльним кодом 3413. Це: «агент з нерухомостi», «рiелтор» (пишеться «рiелтер»), «торговець нерухомiстю» та «торговець (власнiсть)». Проте розшифровки, чим саме вони вiдрiзняються, немає. Натомiсть, у Довiднику знаходимо iнформацiю про завдання, обов’язки, знання та квалiфiкацiйнi вимоги для професiй агента з нерухомостi, брокера та фахiвця…
Агент з нерухомостi, торговець нерухомiстю, торговець (власнiсть) i рiелтор
Ближче до справи. Маємо чотири назви, що нiби позначають один вид дiяльностi. Найчастiше вживається перша i остання, а ось про торговцiв нерухомiстю та торговцiв, що спецiалiзуються на нерухомостi, чути рiдко. Мабуть, назви «рiелтор» чи «агент з нерухомостi» пiдходять для роботи з правами на нерухомiсть бiльше, та про це пiзнiше. Наразi нас цiкавить, чи є вказанi назви синонiмами.
Коментує директор департаменту з питань державного регулювання заробiтної плати та умов працi Олександр Товстенко: «…у чинному законодавствi цi професiї вважаються спорiдненими (однаковими), зокрема у пунктi 6.5 статтi 6 Закону України «Про податок на додану вартiсть» вiд 03.04.97 р. № 167/97-ВР зазначено, що «... при наданнi послуг агентами, посередниками чи iншими учасниками ринку нерухомого майна (нерухомостi) (далi – рiелтерами)... ». Насправдi, як свiдчить практика, цi професiї рiзняться одна вiд одної своїм статусом. Якщо агенти з нерухомостi – це переважно фiзичнi особи, що працюють у штатi конкретної фiрми, що спецiалiзується на нерухомостi (можливо i кiлькох фiрм) на умовах трудового договору за певний вiдсоток комiсiйної винагороди, i фактично є представниками цiєї ж фiрми, то рiелтер – це особа, яка представляє iнтереси клiєнта. Окрiм цього, рiелтери можуть бути як фiзичними, так i юридичними особами (рiелтерськi фiрми з найманими працiвниками), та частiше за все працюють на ринку нерухомостi за свої кошти (тобто iснує певний фактор ризику). Нинi розроблено, погоджено та затверджено квалiфiкацiйну характеристику тiльки на професiю «агент з нерухомостi». На нашу думку, вона носить узагальнений характер i може застосовуватися при розробцi посадових iнструкцiй як для агентiв з нерухомостi, так i для рiелтерiв».
Отже, фiксованого визначення специфiки дiяльностi для кожної назви з професiйної групи «Агенти з торгiвлi майном», не iснує. Агент з нерухомостi, торговець нерухомiстю, торговець (власнiсть) i рiелтор (якого кадровики чомусь називають «рiелтером») офiцiйно вважаються назвами однiєї i тiєї ж професiї, та мають пiдпорядковуватися єдиним стандартам роботи, що знаходяться у Довiднику квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв, Випуск 1, Роздiл 1, «Фахiвцi», пiд загальною назвою «Агент з нерухомостi». Та, на жаль, професiонали ринку нерухомостi так не вважають…
Брокер та рiелтор / агент з нерухомостi
У цьому ж документi (Довiдник квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв), трохи нижче наведенi квалiфiкацiйнi вимоги до професiї «брокер», де вказано, що серед широкого кола завдань цiєї професiї (робота на аукцiонах, ринках наявного товару або термiнових ринках товарiв, а також на ринках цiнних паперiв i фiнансових документiв, у тому числi iноземної валюти, комерцiйних послуг) є й продаж нерухомостi. Отже, професiя брокера за версiєю Центру продуктивностi, що займається розробкою квалiфiкацiйних характеристик, частково належить до рiелторскьої роботи.
Чим займається брокер i якi професiйнi характеристики вiдрiзняють його вiд агента з нерухомостi чи рiелтора?
Спочатку треба сказати, що у ролi брокера може виступати як фiзична, так i юридична особа, iнтереси клiєнта на ринку може представляти як окрема людина, так i певна органiзацiя. Брокер (як зазначено у Довiднику) купує i продає партiї товару i працює на клiєнта. Пiдхiд до роботи брокера вiдрiзняється бiльшим рiвнем юридичної вiдповiдальностi – брокери мають отримати лiцензiю-дозвiл на дiяльнiсть. Спiльним iз роботою агента з нерухомостi чи рiелтора є представництво iнтересiв клiєнта, або/i посередництво мiж продавцем та покупцем, плата чи винагорода у виглядi комiсiйних. Єдине, що по-справжньому вiдрiзняє брокера вiд рiелтора чи агента з нерухомостi – це те, що брокер не займається нерухомiстю…
Коментує Iгор Однопозов, перший вiце-президент Спiлки фахiвцiв з нерухомого майна м. Києва, засновник компанiї «Проект-2»: «Професiю брокера некоректно спiввiдносити iз професiєю рiелтора. Зроблю невеликий лiричний вiдступ: я навмисно використовую назву «рiелтор», а не «агент з нерухомостi». Остання означає посаду, але аж нiяк не професiю. До речi, дивно, що у державному документi професiя рiелтора називається «агент з нерухомостi»…
Десятирiччя тому функцiї рiелторiв справдi виконували люди, що називались «брокерами» та «маклерами», проте тi часи давно минули, i на даний момент цi назви представляють собою спотворенi поняття зi змiщеним значенням. Так, наприклад, маклером насправдi називається клерк на бiржi, що проводить торги, а у брежнєвськi часи iм’я маклера носили спецiалiсти з обмiну нерухомостi. Часи пройшли, а термiн й досi (хоч i рiдко) вживають для означення рiелторскої роботи, нехтуючи його первинним i єдино правильним значенням. Щодо назви «брокер», то вона також колись вживалась для цiєї цiлi й також втратила прозорiсть свого сенсу. Починаючи з 2000 року, пiсля припинення активної дiяльностi бiрж, брокери перестали мати реальне вiдношення до роботи з правами на нерухомiсть, але ми й досi зустрiчаємо цю назву в даному контекстi…».
Рiелтор / агент з нерухомостi та фахiвець з нерухомостi
Довiдник квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв (Випуск 1, Роздiл 1) дає опис професiї фахiвця, яка також стосується роботи з нерухомiстю. Дана професiя має велику кiлькiсть рiзних варiантiв уточнюючих розширень, проте наводить для всiх варiантiв встановленi однаковi вимоги.
Згiдно з довiдником, фахiвець з нерухомостi (як i будь-який iнший фахiвець) має здiйснювати «збирання, накопичення, оброблення, аналiз, оцiнку iнформацiї щодо напряму своєї дiяльностi». Зробимо невеличку поправку: словосполучення «напрям дiяльностi» може стосуватися як ринку нерухомостi загалом, його окремого сектору, так i власної трудової дiяльностi фахiвця з нерухомостi. Тобто фахiвець з нерухомостi може займатися, наприклад, аналiтикою ринку нерухомого майна, розробленням новiтнiх технологiй в рiелторськiй роботi, складанням баз професiйної iнформацiї, монiторингом функцiонування певної органiзацiї чи груп органiзацiй, а також будь-якою iншою «суспiльно корисною» дiяльнiстю. В той же час «вивчення» та монiторинг певного професiйного видання, наприклад, газети Aviso (чим займається практично кожний київський рiелтор), також можна розцiнити як виконання функцiй фахiвця з нерухомостi... Справдi, межа професiї фахiвця дуже розмита i не виключає непрофесiйностi.
На наш погляд, фахiвець з нерухомостi, на вiдмiну вiд рядового агента з нерухомостi чи рiелтора, не просто виконує свою роботу, а вивчає її результати, узагальнює та систематизує, проводячи необхiднi розрахунки, намагається здiйснювати контроль над одним з напрямкiв дiяльностi органiзацiї чи її пiдроздiлу. Ключове слово – намагається. Колись видатний росiйський психолог Б. С. Братусь визначив психiчне здоров’я як намагання бути здоровим. Пропонуємо (доки не отримаємо уточнений варiант професiйних характеристик рiелтора) розпiзнавати фахiвця з нерухомостi за допомогою його намагання працювати професiйно i результатiв роботи, що пiдтверджували б щирiсть прагнення. Хiба лишається щось iнше?..
Крiм усього зазначеного, iснує подiл на фахiвцiв, фахiвцiв II-ої та фахiвцiв I-ої категорiї. Звання «фахiвця» вимагає базової або неповної вищої освiти (бакалавр, молодший спецiалiст) без стажу роботи. Звання «фахiвця II-ої категорiї» потребує повної або базової вищої освiти (спецiалiст або бакалавр) зi стажем роботи фахiвцем вiд року для бакалавра i без вимог до стажу роботи для спецiалiста. Звання «фахiвця I-ої категорiї» вимагає повної або базової вищої освiти (спецiалiст або бакалавр) та стажу роботи вiд двох рокiв для бакалавра, вiд року для спецiалiста. Проте, чи мають повне право агенти з нерухомостi та рiелтори привласнювати собi звання фахiвцiв, не вiдомо, адже освiта усiх щаблiв фахiвцiв має бути «вiдповiдного напряму пiдготовки», а українськi вищi навчальнi заклади, як вiдомо, не навчають професiї рiелтора…
Агент з нерухомостi та рiелтор
Iз формальною стороною питання ми розiбралися. Перейдемо до розгляду психологiчно-iсторичних особливостей застосування назв професiйної групи «агенти з торгiвлi майном». Чому вiтчизнянi оператори ринку вiддають перевагу назвам «агент з нерухомостi» та «рiелтор»?
Все дуже просто. Слово «торговець» не може вживатися у контекстi роботи з нерухомiстю (читай: роботи з правами на нерухомiсть). Рiелтор не торгує нерухомiстю, бо не є її власником. Тобто, аби чимось торгувати, спочатку товар треба придбати. Непосвяченi, тобто всi, хто уникає слова «торговець» пiдсвiдомо, керуються тим, що назви «агент з нерухомостi» та «рiелтор» «звучать», тобто несуть у собi позитивний професiйний образ, нiби додаючи його носiєвi важливiсть в очах клiєнтiв. Справдi, назва «торговець нерухомiстю» не асоцiюється у клiєнтiв з офiсною роботою i тим бiльше не створює образ вiдповiдального, обiзнаного та приємного працiвника. Здається, що торговець нерухомiстю мало чим вiдрiзняється вiд звичайного (нехай пробачать мене всi тi, хто працює на базарах) торговця рибою чи будь-яким iншим товаром широкого вжитку. Створюється хибне уявлення (або прозрiння?) про якiсть послуг «торговця нерухомiстю» та його вiдношення до об’єктiв. Це ж звичайний торговець, що може обманути – хiба ж ми не знаємо, що ваги обдурюють?.. Iнша справа працювати iз агентом з нерухомостi чи, тим паче, рiелтором…
Якщо говорити про iсторiю, то назви «агент з нерухомостi», «фахiвець з нерухомостi» та «рiелтор» на вiтчизняному ринку нерухомостi стали вживатися порiвняно недавно. Учасники українського ринку нерухомостi, «нова хвиля» iдейних людей вiдмовилась вiд старих назв – «брокерiв та маклерiв», якi значною мiрою спотворювали сенс їхньої роботи. Нове тисячолiття, новий образ, новi правила роботи. За орiєнтир було взято розвиненi країни та багаторiчний американський досвiд, де називатись «рiелтором» має право лише обмежене коло людей – справжнiх фахiвцiв. Американський «рiелтор» (realtor) – це торгова марка, на яку треба здобути право, своєрiдна гарантiя i доказ якостi послуг («Кодекс етики та стандарти практики» Нацiональної Асоцiацiї Рiелторiв – NAR, дiє з 1913 року; наразi кiлькiсть членiв NAR перевищила мiльйон). Таким чином була обрана професiйна назва – рiелтор, i посади – агент з нерухомостi та фахiвець з нерухомостi.
Звичайно, той факт, що професiю рiелтора нарештi було визнано на державному рiвнi, свiдчить про певнi позитивнi зрушення. Напевно, це був перший помiтний крок з боку державних органiв до узаконення професiї (на базi квалiфiкацiйних характеристик «агента з нерухомостi» було створено не один десяток посадових iнструкцiй), проте для створення цивiлiзованих умов взаємодiї рiелторiв iз клiєнтами знадобиться чимало часу. Будемо сподiватись, що сприятливий клiмат у вищих державних сферах тiльки починає формуватись, а ринок нерухомостi не буде залишений на самоплив. А доки пiднiматимемо професiйний рiвень, адже клiєнтiв у першу чергу цiкавить рiвень якостi рiелторських послуг, а не назва професiї…
Полiна Кудiєвська
Згiдно з Державним класифiкатором професiй (ДК 003:2005) i Довiдником квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв (Випуск 1, Додаток А (1110 – 4223), група професiй «Агенти з торгiвлi майном» включає в себе декiлька назв, об’єднаних спiльним кодом 3413. Це: «агент з нерухомостi», «рiелтор» (пишеться «рiелтер»), «торговець нерухомiстю» та «торговець (власнiсть)». Проте розшифровки, чим саме вони вiдрiзняються, немає. Натомiсть, у Довiднику знаходимо iнформацiю про завдання, обов’язки, знання та квалiфiкацiйнi вимоги для професiй агента з нерухомостi, брокера та фахiвця…
Агент з нерухомостi, торговець нерухомiстю, торговець (власнiсть) i рiелтор
Ближче до справи. Маємо чотири назви, що нiби позначають один вид дiяльностi. Найчастiше вживається перша i остання, а ось про торговцiв нерухомiстю та торговцiв, що спецiалiзуються на нерухомостi, чути рiдко. Мабуть, назви «рiелтор» чи «агент з нерухомостi» пiдходять для роботи з правами на нерухомiсть бiльше, та про це пiзнiше. Наразi нас цiкавить, чи є вказанi назви синонiмами.
Коментує директор департаменту з питань державного регулювання заробiтної плати та умов працi Олександр Товстенко: «…у чинному законодавствi цi професiї вважаються спорiдненими (однаковими), зокрема у пунктi 6.5 статтi 6 Закону України «Про податок на додану вартiсть» вiд 03.04.97 р. № 167/97-ВР зазначено, що «... при наданнi послуг агентами, посередниками чи iншими учасниками ринку нерухомого майна (нерухомостi) (далi – рiелтерами)... ». Насправдi, як свiдчить практика, цi професiї рiзняться одна вiд одної своїм статусом. Якщо агенти з нерухомостi – це переважно фiзичнi особи, що працюють у штатi конкретної фiрми, що спецiалiзується на нерухомостi (можливо i кiлькох фiрм) на умовах трудового договору за певний вiдсоток комiсiйної винагороди, i фактично є представниками цiєї ж фiрми, то рiелтер – це особа, яка представляє iнтереси клiєнта. Окрiм цього, рiелтери можуть бути як фiзичними, так i юридичними особами (рiелтерськi фiрми з найманими працiвниками), та частiше за все працюють на ринку нерухомостi за свої кошти (тобто iснує певний фактор ризику). Нинi розроблено, погоджено та затверджено квалiфiкацiйну характеристику тiльки на професiю «агент з нерухомостi». На нашу думку, вона носить узагальнений характер i може застосовуватися при розробцi посадових iнструкцiй як для агентiв з нерухомостi, так i для рiелтерiв».
Отже, фiксованого визначення специфiки дiяльностi для кожної назви з професiйної групи «Агенти з торгiвлi майном», не iснує. Агент з нерухомостi, торговець нерухомiстю, торговець (власнiсть) i рiелтор (якого кадровики чомусь називають «рiелтером») офiцiйно вважаються назвами однiєї i тiєї ж професiї, та мають пiдпорядковуватися єдиним стандартам роботи, що знаходяться у Довiднику квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв, Випуск 1, Роздiл 1, «Фахiвцi», пiд загальною назвою «Агент з нерухомостi». Та, на жаль, професiонали ринку нерухомостi так не вважають…
Брокер та рiелтор / агент з нерухомостi
У цьому ж документi (Довiдник квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв), трохи нижче наведенi квалiфiкацiйнi вимоги до професiї «брокер», де вказано, що серед широкого кола завдань цiєї професiї (робота на аукцiонах, ринках наявного товару або термiнових ринках товарiв, а також на ринках цiнних паперiв i фiнансових документiв, у тому числi iноземної валюти, комерцiйних послуг) є й продаж нерухомостi. Отже, професiя брокера за версiєю Центру продуктивностi, що займається розробкою квалiфiкацiйних характеристик, частково належить до рiелторскьої роботи.
Чим займається брокер i якi професiйнi характеристики вiдрiзняють його вiд агента з нерухомостi чи рiелтора?
Спочатку треба сказати, що у ролi брокера може виступати як фiзична, так i юридична особа, iнтереси клiєнта на ринку може представляти як окрема людина, так i певна органiзацiя. Брокер (як зазначено у Довiднику) купує i продає партiї товару i працює на клiєнта. Пiдхiд до роботи брокера вiдрiзняється бiльшим рiвнем юридичної вiдповiдальностi – брокери мають отримати лiцензiю-дозвiл на дiяльнiсть. Спiльним iз роботою агента з нерухомостi чи рiелтора є представництво iнтересiв клiєнта, або/i посередництво мiж продавцем та покупцем, плата чи винагорода у виглядi комiсiйних. Єдине, що по-справжньому вiдрiзняє брокера вiд рiелтора чи агента з нерухомостi – це те, що брокер не займається нерухомiстю…
Коментує Iгор Однопозов, перший вiце-президент Спiлки фахiвцiв з нерухомого майна м. Києва, засновник компанiї «Проект-2»: «Професiю брокера некоректно спiввiдносити iз професiєю рiелтора. Зроблю невеликий лiричний вiдступ: я навмисно використовую назву «рiелтор», а не «агент з нерухомостi». Остання означає посаду, але аж нiяк не професiю. До речi, дивно, що у державному документi професiя рiелтора називається «агент з нерухомостi»…
Десятирiччя тому функцiї рiелторiв справдi виконували люди, що називались «брокерами» та «маклерами», проте тi часи давно минули, i на даний момент цi назви представляють собою спотворенi поняття зi змiщеним значенням. Так, наприклад, маклером насправдi називається клерк на бiржi, що проводить торги, а у брежнєвськi часи iм’я маклера носили спецiалiсти з обмiну нерухомостi. Часи пройшли, а термiн й досi (хоч i рiдко) вживають для означення рiелторскої роботи, нехтуючи його первинним i єдино правильним значенням. Щодо назви «брокер», то вона також колись вживалась для цiєї цiлi й також втратила прозорiсть свого сенсу. Починаючи з 2000 року, пiсля припинення активної дiяльностi бiрж, брокери перестали мати реальне вiдношення до роботи з правами на нерухомiсть, але ми й досi зустрiчаємо цю назву в даному контекстi…».
Рiелтор / агент з нерухомостi та фахiвець з нерухомостi
Довiдник квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв (Випуск 1, Роздiл 1) дає опис професiї фахiвця, яка також стосується роботи з нерухомiстю. Дана професiя має велику кiлькiсть рiзних варiантiв уточнюючих розширень, проте наводить для всiх варiантiв встановленi однаковi вимоги.
Згiдно з довiдником, фахiвець з нерухомостi (як i будь-який iнший фахiвець) має здiйснювати «збирання, накопичення, оброблення, аналiз, оцiнку iнформацiї щодо напряму своєї дiяльностi». Зробимо невеличку поправку: словосполучення «напрям дiяльностi» може стосуватися як ринку нерухомостi загалом, його окремого сектору, так i власної трудової дiяльностi фахiвця з нерухомостi. Тобто фахiвець з нерухомостi може займатися, наприклад, аналiтикою ринку нерухомого майна, розробленням новiтнiх технологiй в рiелторськiй роботi, складанням баз професiйної iнформацiї, монiторингом функцiонування певної органiзацiї чи груп органiзацiй, а також будь-якою iншою «суспiльно корисною» дiяльнiстю. В той же час «вивчення» та монiторинг певного професiйного видання, наприклад, газети Aviso (чим займається практично кожний київський рiелтор), також можна розцiнити як виконання функцiй фахiвця з нерухомостi... Справдi, межа професiї фахiвця дуже розмита i не виключає непрофесiйностi.
На наш погляд, фахiвець з нерухомостi, на вiдмiну вiд рядового агента з нерухомостi чи рiелтора, не просто виконує свою роботу, а вивчає її результати, узагальнює та систематизує, проводячи необхiднi розрахунки, намагається здiйснювати контроль над одним з напрямкiв дiяльностi органiзацiї чи її пiдроздiлу. Ключове слово – намагається. Колись видатний росiйський психолог Б. С. Братусь визначив психiчне здоров’я як намагання бути здоровим. Пропонуємо (доки не отримаємо уточнений варiант професiйних характеристик рiелтора) розпiзнавати фахiвця з нерухомостi за допомогою його намагання працювати професiйно i результатiв роботи, що пiдтверджували б щирiсть прагнення. Хiба лишається щось iнше?..
Крiм усього зазначеного, iснує подiл на фахiвцiв, фахiвцiв II-ої та фахiвцiв I-ої категорiї. Звання «фахiвця» вимагає базової або неповної вищої освiти (бакалавр, молодший спецiалiст) без стажу роботи. Звання «фахiвця II-ої категорiї» потребує повної або базової вищої освiти (спецiалiст або бакалавр) зi стажем роботи фахiвцем вiд року для бакалавра i без вимог до стажу роботи для спецiалiста. Звання «фахiвця I-ої категорiї» вимагає повної або базової вищої освiти (спецiалiст або бакалавр) та стажу роботи вiд двох рокiв для бакалавра, вiд року для спецiалiста. Проте, чи мають повне право агенти з нерухомостi та рiелтори привласнювати собi звання фахiвцiв, не вiдомо, адже освiта усiх щаблiв фахiвцiв має бути «вiдповiдного напряму пiдготовки», а українськi вищi навчальнi заклади, як вiдомо, не навчають професiї рiелтора…
Агент з нерухомостi та рiелтор
Iз формальною стороною питання ми розiбралися. Перейдемо до розгляду психологiчно-iсторичних особливостей застосування назв професiйної групи «агенти з торгiвлi майном». Чому вiтчизнянi оператори ринку вiддають перевагу назвам «агент з нерухомостi» та «рiелтор»?
Все дуже просто. Слово «торговець» не може вживатися у контекстi роботи з нерухомiстю (читай: роботи з правами на нерухомiсть). Рiелтор не торгує нерухомiстю, бо не є її власником. Тобто, аби чимось торгувати, спочатку товар треба придбати. Непосвяченi, тобто всi, хто уникає слова «торговець» пiдсвiдомо, керуються тим, що назви «агент з нерухомостi» та «рiелтор» «звучать», тобто несуть у собi позитивний професiйний образ, нiби додаючи його носiєвi важливiсть в очах клiєнтiв. Справдi, назва «торговець нерухомiстю» не асоцiюється у клiєнтiв з офiсною роботою i тим бiльше не створює образ вiдповiдального, обiзнаного та приємного працiвника. Здається, що торговець нерухомiстю мало чим вiдрiзняється вiд звичайного (нехай пробачать мене всi тi, хто працює на базарах) торговця рибою чи будь-яким iншим товаром широкого вжитку. Створюється хибне уявлення (або прозрiння?) про якiсть послуг «торговця нерухомiстю» та його вiдношення до об’єктiв. Це ж звичайний торговець, що може обманути – хiба ж ми не знаємо, що ваги обдурюють?.. Iнша справа працювати iз агентом з нерухомостi чи, тим паче, рiелтором…
Якщо говорити про iсторiю, то назви «агент з нерухомостi», «фахiвець з нерухомостi» та «рiелтор» на вiтчизняному ринку нерухомостi стали вживатися порiвняно недавно. Учасники українського ринку нерухомостi, «нова хвиля» iдейних людей вiдмовилась вiд старих назв – «брокерiв та маклерiв», якi значною мiрою спотворювали сенс їхньої роботи. Нове тисячолiття, новий образ, новi правила роботи. За орiєнтир було взято розвиненi країни та багаторiчний американський досвiд, де називатись «рiелтором» має право лише обмежене коло людей – справжнiх фахiвцiв. Американський «рiелтор» (realtor) – це торгова марка, на яку треба здобути право, своєрiдна гарантiя i доказ якостi послуг («Кодекс етики та стандарти практики» Нацiональної Асоцiацiї Рiелторiв – NAR, дiє з 1913 року; наразi кiлькiсть членiв NAR перевищила мiльйон). Таким чином була обрана професiйна назва – рiелтор, i посади – агент з нерухомостi та фахiвець з нерухомостi.
Звичайно, той факт, що професiю рiелтора нарештi було визнано на державному рiвнi, свiдчить про певнi позитивнi зрушення. Напевно, це був перший помiтний крок з боку державних органiв до узаконення професiї (на базi квалiфiкацiйних характеристик «агента з нерухомостi» було створено не один десяток посадових iнструкцiй), проте для створення цивiлiзованих умов взаємодiї рiелторiв iз клiєнтами знадобиться чимало часу. Будемо сподiватись, що сприятливий клiмат у вищих державних сферах тiльки починає формуватись, а ринок нерухомостi не буде залишений на самоплив. А доки пiднiматимемо професiйний рiвень, адже клiєнтiв у першу чергу цiкавить рiвень якостi рiелторських послуг, а не назва професiї…
Полiна Кудiєвська
