Назад к коррупции: что скрывает альтернатива бумажным акцизным маркам?
Такий намір підтвердив і перший заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус. За його словами, електронні акцизні марки будуть запроваджені вже у другому півріччі 2014 року. "Ми маємо намір визначитися з моделлю до президентських виборів, а до кінця року повинні запустити цю систему", - заявив Білоус.
Чергові ініціативи щодо змінення системи контролю та обліку, крім усього іншого, співпали із розробкою урядового законопроекту щодо підвищення акцизів на пиво, спирт та алкогольні напої, а також сигарети. Саме на ці види продукції (крім пива) нові паперові акцизні марки були запроваджені не так давно – у вересні 2013.
Питання щодо акцизних марок серйозне, адже ринок контрафактних сигарет складає принаймні 10% від офіційного. Ринок тіньового алкоголю оцінити в принципі важко, але згідно дещо застарілих даних МОЗ тінь складала 48% від загального споживання алкоголю.
Існує декілька систем виробників електронних акцизних марок. Тому наразі стоїть питання: за якими критеріями визначити, яка система акцизних марок є найбільш ефективною саме для України?
Основний критерій для нової системи акцизних марок задав сам прем’єр, заявивши, що акцизні марки створюють підгрунтя для корупції . Тут варто згадати численні скандали, пов’язані з друком паперових акцизних марок.
Нова електронна система має забезпечити максимальний обсяг надходжень до бюджету та захист сумлінних виробників від "конкуренції" з підробками і контрабандними товарами. Така система має відповідати всім вимогам міжнародних стандартів. Крім того, вона має бути не надто дорогою у впровадженні – що зазвичай досягається вибором такої системи через процедуру відкритого тендеру.
Подивимося із цієї точки зору на систему маркування підакцизних товарів SICPA, яка була впроваджена к деяких країнах – Грузії, Марокко, Албанії та інших. До цієї системи схилявся попередній уряд. Її, схоже, розглядає як ймовірну діючий Кабмін.
Але маємо також негатив, через який нова акцизна марка буде запроваджена, а проблеми залишаться. Система, представлена швейцарською SICPA Security, має суперечливу історію в країнах, де вона була запроваджена - зокрема, в Албанії, Туреччині, Литві, Греції та Марокко.
Так, албанські компанії стверджують, що система не сприяла зменшенню потоку контрабанди. За даними турецьких компаній, тільки за 2011 рік втрати країни від контрабанди (за діючої системи SICPA) склали близько 2 млрд дол.
Чому так? SICPA та інші виробники акцизів стверджують, що створили повнофункціональну систему виявлення та відстеження товарів. Однак, експерти в галузі кажуть, що система реалізує тільки аспекти аутентифікації (визначає - підробка чи оригінал) та контролює обсяг продукції. При цьому система, схоже, неспроможна встановлювати шлях продукту крізь декілька ланок ланцюжка споживання: продавці, дистриб’ютори, оптовики, споживачі тощо.
Одна з альтернативних систем CODENTIFY з цими викликами, за відгуками експертів, справляється дещо краще. Проте, жодна із згаданих систем не гарантує повного відстеження та виявлення усієї продукції.
Які ще критерії варто врахувати? Коли системи контролю не дають 100-відсоткової гарантії подолання проблеми контрабанди, залишається мінімізувати втрати для бізнесу. Надзвичайно важливою для нової системи є поміркована ціна.
Незважаючи на обіцянки власників самої SICPA про те, що для держави впровадження системи не коштуватиме нічого, платити все ж таки доведеться виробникові. Певна річ, виробники перекладатимуть свої витрати на покупця. А отже, сплачувати доведеться нам з вами, бо здорожчання собівартості відразу ж відобразиться на ціні продукту.
Скільки саме доведеться платити клієнту? Системи SICPA коштують приблизно 6 центів (наразі 0,70 грн) на одиницю підакцизного товару для країн, що розвиваються. Наразі розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв становить 0,27 гривні, для тютюнових виробів - 0,14. Таким чином, вартість акцизних марок може зрости в раз, алеи при цьому не надати суттєвої допомоги у боротьбі із контрафактною продукцією.
А ще, за відгуками виробників, надійність захисту маркувань цієї системи від підробки не набагато відрізняється від надійності паперової акцизної марки. І, нарешті, чи не найголовніший недолік SICPA – це те, що вона не українського виробництва. А отже, імпортування такої системи на терени України вже само по собі несе певні корупційні ризики (фахівці оцінюють вартість її імплементації до 200 млн. дол. на рік).
Ближче знайомство із розглянутою системою маркування дозволяє зробити кілька не надто оптимістичних висновків. Нажаль, схоже що погляди уряду зосереджені на SICPA. А ця система – досить дорога, і оплачувати її доведеться кінцевому споживачеві (покупцеві) підакцизної продукції.
Тому ухвалювати рішення щодо запровадження нової системи акцизних маркувань варто тільки після ретельних консультацій із виробниками підакцизних товарів. Повинен відбутись відкритий тендер для подібних систем щоб гарантувати її дешевизну та відсутність корупційної складової при замовленні.
В іншому випадку, наполягання на ідеї попереднього уряду щодо швидкого запровадження SICPA виглядатиме дивно. Адже нова система акцизних марок затіюється для боротьби з корупцією. Рішення про нові методи боротьби із контрабандою не можуть прийматись "втемну" без обговорення з тими, хто найбільше у них зацікавлений, а саме з тими, хто працює офіційно.
