10.09.2007

Нетипові типові цегляні дев'типоверхівки



В середині шістдесятих років у Києві розпочинається другий етап індустріального домобудівництва: припиняється зведення п’ятиповерхівок, застосовуються нові серії, після десятилітньої перерви нарешті з’являються численні спецпроекти.

У цьому ряду окреме місце посідають типові цегляні дев’ятиповерхові житлові будинки: порівняно із крупнопанельними їх зводять не так уже й багато, й належать вони здебільшого до категорії кооперативних або відомчих. У цей час впроваджується у виробництво цегляний аналог серії 1-480А, знаменитий «вертоліт» (чотири суміжні та суміжно-окремі квартири на поверсі), а на початку сімдесятих один із найпопулярніших проектів КиївЗНДІЕПу – 87, що став «рідним братом» відомої 96 «панельки». Існує кілька модифікацій цього рекордсмену серед цегляних будівель (114-87-2, 151-87, 151-87к (готелька)), але найчастіше його називають «96 у цеглі» (в 1-секційній крапковій споруді на поверсі розміщено чотири квартири: по дві 2-кімнатні та 3-кімнатні, а у 3-секційній в торцевих секціях на поверсі - по одній 1-, 2-, 3- та 4-кімнатній квартирі – ходи окремі, так зване «поліпшене планування підвищеної комфортності»). Будинки цієї серії в конструктивному відношенні представляють собою схему з трьома поздовжніми несучими стінами, основний конструктивний проліт – 6 м. Тут суттєво збільшено житлову площу, а також параметри кухонь, санвузлів і передпокоїв, виходячи із середньої норми 9,3 м2 на кожного мешканця квартири. 87 серію у Києві зводили півтора десятиліття – до середини вісімдесятих. Схожа не неї ще одна типова дев’ятиповерхівка із силікатної цегли – 447 проект – також «дитя» сімдесятих, який іноді помилково називають «464-А у цеглі». Існує два його різновиди: поширений 1-секційний крапковий будинок 1-447-С-42 (на поверсі розміщено шість квартир: по три 1-кімнатні та 2-кімнатні) та рідкісний 3-секційний 1-447-С-47 (на поверсі у секції розміщено чотири квартири: по дві 2-кімнатні (окремі) та 3-кімнатні (суміжно-окремі)). Загалом, усі «теплі» серії шістдесятих-вісімдесятих, незважаючи на певну престижність, популярність «в народі» й очевидні переваги, через економічні та технологічні чинники так і залишились винятком й не набули значного поширення. Лише на початку ХХІ ст. ситуація відчутно змінилася – нині цегла майже повністю витіснила «панельки» із сучасного житлового домобудівництва.