Новi проблеми стародавньої професiї

Але столiття урбанiзацiї i глобалiзацiї принесло будiвельникам i новi проблеми: утилiзацiя вiдходiв, застосування екологiчно безпечних матерiалiв, скорочення споживання енергiї, змiна мiстобудiвної полiтики i - найголовнiше - пiдбiр i пiдготовка кадрiв.

 
У Європi потрiбнi робочi руки
 
У Захiднiй Європi будiвельна iндустрiя забезпечує стiйке зростання майже кожнiй країнi. На цей сектор економiки доводиться 7,9% всього працездатного населення Захiдної Європи. Майже 28 млн працiвникiв iнших галузей прямо або побiчно залежать вiд будiвельної iндустрiї. За даними Європейської комiсiї, В 15 державах, старих членах Європейського Союзу (ЄС), в будiвництвi офiцiйно зайнято 12,7 млн чоловiк (неофiцiйно, включаючи нелегальних iммiгрантiв, за орiєнтовними пiдрахунками, - бiльше 13 млн).

 
Традицiйне навчання
 
Для простих будiвельних робiт, що не вимагають особливої квалiфiкацiї, пiдготовка здiйснюється на робочому мiсцi - учень дивиться, як трудиться його старший напарник, i спочатку допомагає йому, а потiм починає поступово робити те ж саме. Для iнших спецiальностей органiзовуються курси. Складнi спецiальностi, наприклад електрогазозварник, кранiвник, електрик, вимагають i достатнього часу на пiдготовку, i досвiду. У кожнiй країнi це вирiшується по-рiзному. У Германiї, наприклад, всi робочi проходять попередню професiйну пiдготовку, звичайно три роки. Потiм молодий спецiалiст починає працювати на об`єктах пiд наглядом старших. Накопичивши достатньо досвiду, вiн може стати бригадиром або майстром. У Британiї професiйне навчання нагадує нiмецьке, але може розтягуватися на чотири роки, протягом яких майбутньому робочому викладаються i теоретичнi дисциплiни. Майбутнi технiки i iнженери вiдповiдно здобувають в профiльних учбових закладах середньо-спецiальну i вищу освiту, яка, загалом, скрiзь однакова. Але якщо з традицiйною будiвельною освiтою нiяких принципових питань не немає, то з пiдбором кадрiв в останнi десятилiття виникли дуже серйознi проблеми.
 
Погiршення демографiчної ситуацiї в Захiднiй Європi викликало гострий дефiцит працiвникiв у всiх сферах економiки. Але в першу чергу це торкнулося будiвельної iндустрiї, оскiльки вона вважається небезпечною, важкою (перемiщення тяжкостi на вiдкритому повiтрi) i непрестижною (у брудi i в поросi). Молодь йде в будiвництво неохоче i все менше i менше. I недивно.

 
Пiдвищена небезпека
 
За даними Evrostat, в будiвництвi на кожнi 100 тисяч працiвникiв доводиться 13 нещасних випадкiв iз смертельним результатом, тодi як по всiх iнших галузях цей показник в середньому складає 5. Найбiльш частi нещаснi випадки пов`язанi з падiннями з висоти, поломками механiзмiв, а також розкопками грунту, коли ушкоджуються пiдземнi могутнi електричнi кабелi. Крiм того, шкiдливо дiють на здоров`ї вiбрацiя вiдбiйних молоткiв, шум вiд працюючої технiки, пил вiд рiзних матерiалiв, запахи розчинникiв i iнше.
 
Зiбранi данi по деяких країнах - членам ЄС показали, що на будiвельну галузь доводиться 20% всiх нещасних випадкiв, 48% будiвельникiв скаржаться на прострiли в поясницi i поперековi радикулiти (у рештi галузей в середньому по даним ЄС - 33%), ще 36% будiвельникiв турбують болi в шийних хребцях i в плечовому поясi (по iнших галузях - 23%). Щороку близько 600 тисяч робочих пiддаються дiї випаровування шкiдливих азбестових сумiшей. У Британiї щорiчно 750 будiвельникiв вмирають iз-за хвороб, причиною яких став азбест.
 
Це iстотно обмежує набiр нових робочих серед молодi i жiнок. В результатi компанiї вимушенi наймати все бiльше i бiльше мiгрантiв i їх дiтей. Бiльше всього претендентiв на робочi мiсця в будiвельнiй галузi прибуває до Захiдної Європи з країн Пiвнiчної Африки i Схiдної Європи.
 
У звiтi Мiжнародного бюро працi стверджується, що в будiвельну iндустрiю все частiше приходять неквалiфiкованi працiвники, що безпосередньо сприяє зростанню нещасних випадкiв. При цьому роботодавцi, щоб обiйти закон, часто використовують для найму будiвельникiв дрiбнi посередницькi фiрми, що ще бiльш погiршує ситуацiю, оскiльки робочi потрапляють в поганi умови працi без належного правового захисту.

 
Правовий захист
 
Деякi великi будiвельнi компанiї наймають через дрiбнi посередницькi фiрми 80-90% всiєї робочої сили. Наглядовим органам важко за всiм устежити, тим бiльше що мало не половина всiх будiвельникiв працевлаштованi у фiрмах, чисельний склад яких не перевищує 10 чоловiк. При цьому з робочими часто заключають тимчасовi трудовi угоди (якщо взагалi офiцiйно оформляються якi-небудь вiдносини мiж фiрмою i робочим). У Нiмеччинi, Францiї i Фiнляндiї тiльки 25% всiх будiвельникiв працюють в компанiях з штатом понад 100 чоловiк. Але треба вiдзначити, що в ЄС прийнято багато законiв i нормативних актiв, направлених на захист працi i дотримання технiки безпеки. Вiдповiдно до цих норм роботодавцi, серед iншого, зобов`язанi на постiйнiй i регулярнiй основi за свiй рахунок проводити з найманими робочими спецiальнi заняття по технiцi безпеки. Також роботодавцi за свiй рахунок повиннi забезпечувати робочим захисним одягом: касками, спецодягом, чобiтьми, рукавицями, респiраторами i т. д. - залежно вiд конкретної ситуацiї за мiсцем роботи. У Iрландiї, наприклад, в 2004 р. на курсах з технiки безпеки в будiвельнiй промисловостi навчалися 300 тисяч чоловiк.
 
Згiдно iз законом в країнах ЄС будiвельник повинен працювати не бiльше 48 годин в тиждень, i примусити його трудитися наднормово не можна. В той же час будiвельник може працювати наднормово, якщо захоче. Якщо робочий працює сам по собi (як шабашник), вiн самостiйно регулює свiй час. Все устаткування (механiзми, технiка), з якими працює будiвельник, повинне вiдповiдати стандартам ЄС, так само як i будiвельнi i допомiжнi матерiали. Проте строгi правила ЄС, зокрема, по безпецi, мають в основному вiдношення до великих об`єктiв i до великих або середнiх компанiй. Якщо кiлькiсть тих, хто працює в будiвельнiй фiрмi не перевищує 20 чоловiк, вона не пiддається жорсткому контролю наглядових органiв, хоча, звичайно, зобов`язана дiяти в руслi загального законодавства.

 
Свобода вибору
 
Будiвельники держав, що входять в ЄС, можуть вiльно перемiщатися в межах Союзу у пошуках кращих умов працi. Громадяни iнших країн, охочi стати будiвельниками, повиннi звертатися до посольств тих держав, куди вони хочуть виїхати, або безпосередньо в будiвельнi фiрми, щоб отримати формальний запит.
 
Тi громадяни, якi отримують дозвiл на своє прохання, одночасно дiстають можливiсть пройти вiдповiдне професiйне навчання в країнi, призначене за спецiальними безкоштовними державними програмами. Але це знову ж таки стосується складних спецiальностей. Часом нiякого навчання i не потрiбно, наприклад, щоб працевлаштуватися пiдсобним робочим.
 
Не потрiбна нiяка пiдготовка i тим, хто вже має будiвельнi навики i досвiд. Єдине, що необхiдне в таких випадках, - записатися на курси вивчення мiсцевої мови. Такi курси для iноземних робочих органiзовуються, наприклад, в Норвегiї, де в таких великих мiстах, як Осло i Берген, йде жваве будiвництво, а робочих рук не вистачає. Потрiбнi теслярi, столяри, слюсарi, пiдсобнi робочi, зварювачi i покрiвельники, а також технiки i iнженери. Перевага вiддається робочим i iнженерам, що мають квалiфiкацiйнi атестати i дипломи. Зарплата головним чином залежить вiд виконаних об`ємiв роботи, термiнiв їх виконання i квалiфiкацiї.
 
Подiбна ситуацiя спостерiгається не тiльки в Норвегiї, але i у всiх країнах Захiдної Європи - квалiфiкованих робочих i iнженерiв там, як мовиться, вiдривають з руками. Правда, у разi економiчного спаду iноземнi робочi першими можуть опинитися на вулицi. В очiкуваннi кращих часiв їм доведеться жити тiльки на посiбник з безробiття. Але це самий гiрший i маловiрогiдний варiант - будiвельники, як правило, самий затребуваний контингент зi всього робочого класу, адже якщо iнший раз сповiльнюється будiвництво, то ремонт будiвель, квартир i офiсiв не припиняється нiколи.
 
У Пiвнiчнiй Америцi роль будiндустрiї в економiцi так само важлива, як i в Захiднiй Європi, i проблеми, що стоять, - тi ж. Очiкується, що до 2012 р. по всiй країнi в будiвельнiй галузi буде створено бiльше мiльйона нових робочих мiсць: якщо в 2002 р. в країнi налiчувалося 6 731 700 будiвельникiв, то в 2012 р. їх буде 7 745 400. Ймовiрно, ця цифра буде вища, оскiльки вже в 2005 р. будiвельникiв налiчувалося 7 277 000.
 
Зараз будiвельники отримують зарплату, що перевищує середню по iнших галузях. Згiдно статистицi Мiнiстерства працi за 2005 р., будiвельник в середньому по країнi заробляє $19,46 за одну годину, у всiх iнших галузях - $17,75. Менше всього отримують пiдсобнi, рiзноробочi, помiчники, каменярi, покрiвельники, малярi i штукатури - вiд $22 тисяч до $33 тисяч в рiк. Слюсарi i електрики цiнуються значно вище, їх зарплата складає $40 170 до $41 390 в рiк. Бригадири, виконроби, майстри заробляють вiд $41 620 до $47 670 в рiк, начальники дiлянок (як правило, це випускники профiльних коледжiв i унiверситетiв, що пройшли курс навчання протягом 4-5 рокiв i мали досвiд) - близько $64 тисяч в рiк.
 
Проте, як i в Захiднiй Європi, в США мiсцеве населення не йде працювати на будiвництво. Доводиться розраховувати на приїжджих, якi часто не тiльки мають низьку квалiфiкацiю, але i дуже погано знають англiйську мову. Це не в останню чергу служить причиною частих нещасних випадкiв. Так, в штатi Арiзона кiлькiсть травм на будiвельних об`єктах серед iммiгрантiв з Центральної i Латинської Америки виросла з 2003 по 2005 р. на 59%. I якщо в 2003 р. було 17 нещасних випадкiв iз смертельним результатом, то в 2005 їх вiдбулося вже 36. Всього по будiвельнiй галузi в 2005 р. було 1 186 нещасних випадкiв iз смертельним результатом. Загальне число випадкiв отримання травм i захворювань у будiвельнiй iдустрiї склало в 2005 р. 6,3% (у iнших галузях - 4,6%).
 
Цiкаво, що навiть iнспекторiв, що наглядають за безпекою працi, в тiй же Арiзонi не вистачає, 25% мiсць - вiльнi. У цьому штатi 24 iнспектори зайнято монiторингом приблизно 130 тисяч великих, середнiх i дрiбних органiзацiй, в яких працюють 2,1 млн будiвельникiв. Вiдповiдно кiлькiсть перевiрок скорочується, а армiя iноземних робочих постiйно росте. Згiдно статистицi Бюро перепису США, за станом на 2004 р., 15% всiх робочих країни народилися поза межами США. Бiльше всього iммiгрантiв в будiвельнiй iндустрiї - 2,4 млн, або 20%. Зi всiх iноземних робочих-будiвельникiв бiльше 54% - мексиканцi, ще 25% - вихiдцi з iнших країн Центральної i Латинської Америки, майже 12% - європейцi i 8% - азiати. Виходить замкнуте коло. Через низьку оплату i пiдвищену небезпеку в будiвництво йдуть тiльки iммiгранти. У свою чергу через вiдсутнiсть у них квалiфiкацiї, травматизм на будiвництвi росте ще бiльше, а престиж професiї будiвельника стрiмко падає.

 
Невiдкладнi заходи
 
Щоб подолати негативнi кадровi тенденцiї в будiвництвi, в 2004 р. бiльше 60 провiдних будiвельних компанiй домовилися брати участь в урядових програмах. Серед сотень пропонованих рiшень вони видiлили 28 прiоритетних напрямiв, по яких були розробленi детальнi плани. Для залучення на будiвництво мiсцевої молодi i жiнок федеральним урядом спiльно iз зацiкавленим бiзнесом i мiсцевими органами влади здiйснюються спецiальнi програми, направленi на пiдготовку будiвельних кадрiв, створення безпечних умов працi i навчання технiцi безпеки, а також на широкомасштабну пропаганду в ЗМI по полiпшенню iмiджу професiї будiвельника. Зараз по всiй країнi дiють бiльше 6 тисяч учбових програм, в яких в 2004 р. брало участь 156 тисяч чоловiк. За рахунок будiвельних компанiй в учбових закладах (школах, коледжах, унiверситетах) створюються спецiальнi програми i випускаються цифровi диски i пiдручники, покликанi викликати iнтерес до будiвництва. Викладачi, якi органiзовують з учнями додатковi заняття (гуртки, секцiї, семiнари) з будiвельної тематики, отримують додаткову зарплату вiд бiзнесу.
 
Мiнiстерство працi направило в будiвельну iндустрiю на рiзного роду цiльовi програми в цiлому бiльше $19 млн. Будiвельнi компанiї, у свою чергу, щорiчно видiляють $250 млн на навчання i перепiдготовку своїх працiвникiв. При необхiдностi новоприбулих будiвельникiв учать навiть читати (попадаються i зовсiм неписьменнi), викладають основи математики i роз`яснюють правила технiки безпеки. Вартiсть одного курсу навчання коливається в межах вiд $40 тисяч до $150 тисяч залежно вiд отримуваної квалiфiкацiї i теоретичної пiдготовки.
 
Будiвельна iндустрiя - одна з ключових галузей економiки будь-якої країни, в якiй задiянi величезнi матерiальнi i людськi ресурси. Вiд того, наскiльки стабiльно i успiшно вона розвиватиметься, багато в чому залежить благополуччя всiєї держави. На Заходi це вже зрозумiли i приймають ефективнi заходи.