Новые льготы для приближенных

Автори проекту стверджують, що його прийняття вкрай важливе для економіки України, оскільки дана ініціатива є чи не найкращим механізмом боротьби з мінімізацією оподаткування, через яке з України з-під оподаткування, за найменшими оцінками, щорічно виводиться близько 100 млрд грн.

Тобто держбюджет недоотримує аж 20-25 млрд грн.

Нині така мінімізація здійснюється шляхом реалізації вітчизняної продукції за заниженими цінами в країни з більш низьким податковим навантаженням, ніж в Україні, з подальшою реалізацію основним замовникам, а також шляхом надання офшорними компаніями фіктивних послуг.

Натомість згаданий вище законопроект передбачає, що всі операції українських компаній з нерезидентами, в країні яких ставка податку на прибуток на 5 відсоткових пунктів менша, ніж в Україні, є контрольованими.

Таким чином, компанії зобов'яжуть інформувати Міністерство доходів про укладені угоди та документально обґрунтовувати ринковий рівень цін у них.

На перший погляд, все правильно, і така ініціатива є позитивною для країни. Якби не одне суттєве "але": ці нововведення не поширюватимуться на металургійний та хімічний бізнеси аж до 2018 року.

Тобто компаніям, які працюють у цих галузях, дозволять при реалізації товарів за кордон встановлювати ціну договору, на 5% меншу від звичайних цін. Якщо до цього додати ще й те, що в Україні металургійний та хімічний бізнеси зосереджені в руках владних олігархів, всі крапки над "і" розставляються автоматично.

Стає зрозуміло, для кого писався урядовий законопроект №2515. Завдяки йому влада хоче створити для великого - фактично свого - бізнесу нову шпарину у законодавстві для отримання виручки, яка залишатиметься за кордоном.

Крім того, що такі послаблення суперечать задекларованій меті законопроекту, решта його норм направлені на подальший тиск на середній бізнес.