Правила поводження з комунальними службами: як захистити свої права

Раніше Domik.ua повідомляв про те, як нові закони вплинуть на життя українців.

Жителям усіх населених пунктів України відповідно до постанови НКРЕКП від 30 березня 2017 року постачальники комунальних послуг почали розсилати квитанції з повною розшифровкою ключової інформації за витратами за минулий рік, є й інформація про структуру діючого тарифу. У Києві таку роздруківку першим надіслав городянам Київводоканал. Найважливіша інформація для споживачів – розшифровка обсягу послуг по вашому будинку за центральне опалення – очікується восени. Чиновники столичної міськдержадміністрації припускають, що «Київенерго» зможе повідомити повні дані не раніше, ніж на початку опалювального сезону.

Чому важливо мати такі дані і зберігати їх на весь наступний опалювальний сезон, як ними скористатися, як проконтролювати енергетиків з їхніми нарахуваннями, як вже зараз активно допомогти комунальникам підготуватися до наступної зими? Адже недарма кажуть: довіряй, але перевіряй і готуй сани влітку.

Навіщо надають розширену інформацію?

Усі пам'ятають, якими скандалами з надвисокими нарахуваннями по опаленню для багатьох будинків міста ознаменувалася минула зима. Щоб жителі могли у майбутні холоди орієнтуватися в тому, яку кількість гігакалорій споживає їхній будинок, і як вони розподіляються між жителями, за скільки гігакалорій вони платять, енергетики ухвалою НКРЕКП від 30 березня 2017 року № 464 і повинні їм надати інформацію за минулий рік у повному обсязі, для порівняння. А саме: про тарифи по дому, про середні тарифи в населеному пункті, про температуру повітря по місяцях, тривалість опалювального сезону тощо. Порівнявши зі своїми новими платіжками, люди вже зможуть зорієнтуватися, чи достовірні вказані дані, вимагати пояснень або перерахунку.

За минулу «скандальну» зиму коригування платежів на користь споживачів отримали вже 90 будинків у столиці, у яких були виявлені однотипні порушення: показники їхніх будинкових лічильників ніхто не знімав, а нарахування проводили за загадковим «середніми» показниками. В інших випадках при нарахуванні плати використовувалися недостовірні дані, «подвійні нарахування», зустрічалися помилки з опалювальними площами, виявлялася некоректна робота приладів обліку із завищеними показниками. Але зимова історія з високими нарахуваннями ще далека від завершення. Основній масі тих, хто поскаржився, а скарги, до речі, продовжують надходити, доведеться чекати повернення переплачених грошей до початку опалювального сезону. Загалом перевірено 300 житлових будинків ,і цей процес не зупиняється. Але були й випадки, коли висновки споживачів про завищені платежі не підтвердилися.

- У свою чергу, співробітники Київенерго повинні обстежити лічильники теплоти, зробити контрольне знімання показників будинкових лічильників тепла. Це важлива цифра, вона послужить мешканцям головною відправною точкою для контролю подальших нарахувань, – роз'яснив начальник житлово-комунальної інспекції Києва Станіслав Москалевський.

Читайте також: Жителі яких областей України заборгували за послуги ЖКГ більше всього

Як проконтролювати розрахунки з енергетиками?

Для повного контролю за постачальниками тепла близько 4 тисяч городян записалося і продовжує записуватися в групи громадських енергоінспекторів, які спільно з енергетиками та представниками ЖЕКів щомісяця знімають покази лічильників тепла і мають доступ до теплопунктів. Нагадаємо: енергоінспекторів міськдержадміністрація попередньо за прискореним курсом готує до роботи, записатися можна через call-центр 15-57.

Зверніть увагу, що, відповідно до підписаного усіма киянами типового договору на надання послуг центрального опалення, показання приладів обліку знімаються у присутності представника мешканців.

Останнім часом Київенерго заявляє, що встановили модеми у низці будинків і знімають показники з лічильників дистанційно. Зараз жителям-контролерам важливо написати заяву і отримати у енергетиків відомості про параметри теплоносія і обсяг спожитої теплоенергії за минулий сезон. У відомостях видно, яке споживання було, та які відхилення відбувалися. Поширеним явищем минулого сезону стало завищене споживання тепла при коректно працюючих лічильниках. Це, на жаль, дуже часто і не на користь мешканців. Слід дізнатися, чому сталися відхилення. На підставі відомостей параметрів можна буде самому обчислити, чи правильно виставлені рахунки, вимагати перерахунку за певний період.

Варто доглядати за комунікаціями у підвалах

У холодний період року варто періодично заглядати в підвал, щоб упевнитися: чи не зняли звужуючий лімітний пристрій (шайбу, сопло) теплоносія на вході у ваш будинок, чи працюють регулятори тиску, чи відрегульована гідравлічна система будинку. Якщо зняли, наприклад, лімітний пристрій (шайбу), то будівля отримує значно більше тепла, ніж їй потрібно, перегрівається, а жителям доведеться розплачуватися за це. Практика минулої зими показала, що таких випадків з шайбою предостатньо. Багато киян тільки минулої зими і дізналися про існування шайб. Київенерго швидко реагувала, деталі ставили на місце, а цифри в платіжках знижувалися. Зараз важливо, щоб ваш ЖЕК перевірив – чи відповідає звужуючий пристрій діаметру, і промив внутрішньобудинкові системи. Інакше взимку будуть проблеми. Ви можете бути при цьому присутнім. А заодно подивитися, чи закриті всі засувки на вводі комунікацій в будинок. Інакше при гідравлічних випробуваннях, які проводяться зараз, під підвищеним тиском може вийти з ладу обладнання, встановлене в будинку, і ваш підвал заллє водою. За засувками та проведенням випробувань на розподільчих мережах у районах зобов'язані стежити райадміністрації (контролюють дотримання параметрів) і ЖЕКи. Але якщо у вас вже є доступ в підвал, краще самим подивитися.

Рахуємо нежитлові приміщення у своєму будинку

На що ще варто звернути увагу? На кількість нежитлових приміщень у вашому будинку. Наприклад, будівля на вулиці Мельникова,32. Тут з 12 нежитлових приміщень плату за опалення вносили тільки за чотири. Решта «обігрівалися» взимку за рахунок мешканців. Подібних прикладів достатньо, і районні компанії, які управляють житловим фондом, повинні до осені завершити перевірки всіх житлових будівель, подати достовірні дані в Київенерго, а мешканцям провести перерахунок за попередній період. Особливо багато зайнятих комерсантами нежитлових приміщень в будинках у центральних районах міста – Шевченківському, Печерському, Подільському, Голосіївському. Далеко не всі з них мають прямі договори з енергетиками.

Що робити мешканцям новобудов?

У нових будинках практично у всіх квартирах стоять індивідуальні теплолічильники, але казуси з сильно завищеними платежами все ж сталися взимку: постраждали їхні сусіди, які не мають приладів обліку, через те, що люди не передавали показань тепломірів для розрахунку оплати. Кабмін розглядає варіант змін у відповідну постанову, щоб зобов'язати власників лічильників вчасно передавати дані. Можна скористатися і досвідом Дарницького району, де понад 20 тисяч квартир мають особисті прилади обліку. Там у багатьох будинках показання збирають консьєржі. А потім хтось із мешканців контролює передачу даних виконавцям послуг.

Існує проблема, коли плата за опалення місць загального користування виставляється вище, ніж плата за опалення квартири. Це неправомірно, і ми рекомендуємо людям з'ясувати проектний коефіцієнт використання тепла в місцях загального користування (МЗК) індивідуальним абонентом. Таку інформацію з розрахунку споживання тепла в МЗК на кожну квартиру можна знайти в ЖЕКу в проектних документах на будівлю або в проекті на установку індивідуального квартирного лічильника. Маючи дані, споживач може самостійно визначити правильність нарахування плати за МЗК, і якщо з'являться сумніви, письмово звернутися до постачальника послуг за перерахунком. Також рекомендуємо вищезазначену довідку докладати як невід'ємну частину при укладенні договору між споживачем і виконавцем послуг.

Читайте також: Як постраждалі від гідровипробувань киян можуть отримати крмпенсацію

Куди звертатися за допомогою

За якістю послуг, прописаних у договорах між постачальниками і споживачами, стежать управління житлово-комунального господарства районних адміністрацій, вони мають такі ж повноваження, як і управління (інспекція) самоврядного контролю. Державний контроль за дотриманням вимог законів у сфері енергетики здійснює Держенергонагляд. Якщо права споживача комунальних послуг порушені, можна звертатися до Держпродпотребслужби Києва.