Розподіл бюджетних грошей між областями: як лобіюють - так і отримують

Проаналізувавши бюджет 2013-го року експерти Асоціації міст України повідомили, що держава майже утричі скоротила фінансування на соціально-економічний розвиток територій. Наступного року на вирішення своїх проблем регіони отримають з держфонду лише 1,3 мільярди гривень. До того ж, гроші дістануться лише “вибраним” областям. За інформацією Асоціації половину закладених коштів передбачено для Донбасу: 30 відсотків (400,6 мільйонів гривень) отримає Донецька область, 16,3 відсотки (218 мільйонів гривень) Луганська область, ще 10 відсотків (140 мільйонів) закладено на три райони Житомирської області (виборчий округ екс-спікера Верховної Ради Володимира Литвина). На Київ перепаде лише 11 мільйонів, на Волинь - 9 мільйонів. Ще менше отримають Івано-Франківська - 8 мільйонів, Чернівецька і Хмельницька по 5 мільйонів гривень, решта областей - не більше двох мільйонів.

У “немилість” потрапили Закарпатська, Тернопільська, Черкаська, Херсонська, Полтавська і Миколаївська області, - для них грошей не закладено.

Не буде також надано жодної підтримки депресивним територіям, які потребують особливої підтримки, кажуть в аналітичному центрі Асоціації. Рівно ж як і малі міста України теж можуть не розраховувати на соціально-економічну допомогу в рамках Державної цільової програми на 2011-2015 роки, бо коштів на неї зовсім не передбачено. В Асоціації заявляють, що держбюджет 2013-го року ухвалили без врахування думок органів місцевого самоврядування.

Актуальні проблеми

Корсунь-Шевченківський торік отримав гроші на розвиток. Чи отримає 2013-го?

Представники Партії регіонів мають своє пояснення такого розподілу коштів: “Це зумовлено кризовим станом у довкіллі регіону, а також Луганщина і Донеччина мають проблеми з питною водою, треба щось робити, а ще населення там більше…обсяг виробництва понад 20 відсотків від загальноукраїнського показника”, - зазначив в ефірі одного з українських телеканалів заступник голови фракції Партії Регіонів минулого скликання Володимир Зубаров.

“Торік ми мали пристойну допомогу. В рамках держпрограми реконструювали державне житло, отримали на розвиток міста 2,8 мільйони гривень”, - зауважив в інтерв’ю DW міський голова Корсуня-Шевченківського на Черкащині Михайло Самойленко. – “Наступного року, очевидно, ці програми не працюватимуть”. Утім, місто розраховує, що у другому кварталі отримає гроші на вирішення проблеми з питною водою, для реконструкції станції з очистки води, якщо парламентарії проголосують, каже міський голова. Проблеми з водопостачанням, на його думку, актуальні для 99 відсотків міст України.

Без лобі - нікуди

Аби мале місто отримало гроші з держбюджету у рамках певних програм, варто заручатися підтримкою політиків, народних депутатів, які є вихідцями з цього регіону, каже Самойленко. “З десятирічного досвіду своєї роботи можу сказати, що самотужки можна домогтися вирішення лише дрібних локальних негараздів, а от коли йдеться про більш серйозні проблеми, то без лобіювання не обійтися, краще це робити через Асоціацію міст України та “впливових” політиків”, - запевняє мер Корсуня.

Проблеми з водопостачанням та водою знайомі мешканцям більшості міст України

Те, що впливові політики є одним з найефективніших механізмів лобіювання інтересів регіону згоден і керівник Агентства моделювання ситуації, політичний експерт Віталій Бала. “Розподіл бюджету між регіонами залежить не стільки від “коріння” влади, а радше від впливовості політика, який “пробиває” цей регіон і його економічного інтересу, навіть якщо він не при владі. А от політичне забарвлення, або ж результат реакції за вибори – це тільки часткова складова”, - зазначив він в інтерв’ю DW.

Перекіс безумовно відбувається, каже експерт і він показує, що західні області не мають сильних лобістів. Бюджет ще змінюватиметься, а отже депутати ще матимуть нагоду проявити себе, відстоюючи інтереси центральних та західних областей. Керівник Агентства переконаний, що у Верховній Раді повинні сформуватися регіональні групи, які відстоюватимуть потреби своїх регіонів: обговорюватимуть, конкуруватимуть, що, зрештою,сприятиме прозорості і публічності дій. Водночас, на думку експерта, проблемою номер один є не стільки виділені кошти, як прозорість їхнього використання. “Аби гроші не розікрали, як це буває без прив’язки до регіону”,- додає співрозмовник.

Влада також має змінити механізм розподілу коштів малих міст, яким слід залишали значно більший відсоток з надходжень, тоді вони матимуть можливості для розвитку, переконаний Віталій Бала. Лише за такої умови зникне несправедливий розподіл бюджетних коштів і поменшає корупційних схем та чиновників, каже він.

Галина Стадник