Такi бажанi валютнi кредити?
Останнім часом банки демонструють вельми дивну поведінку, знижуючи процентні ставки за гривневими кредитами. Минулого тижня про зниження ставок за іпотечними кредитами у гривні на 0.5-1% річних заявив АКБ "Укрсоцбанк". Раніше на подібний крок пішли АКІБ "УкрСиббанк" (один з лідерів на ринку іпотечного кредитування) та АКБ "Правекс-банк", знизивши ставки до 14.5% річних.
Що це? Спроба розширити цей сегмент ринку, на якому останнiм часом спостерiгається уповiльнення темпiв зростання через затишшя на ринку нерухомостi, чи свiдчення нових пiдходiв до кредитної полiтики банкiв? Адже подiбна динамiка стосується не тiльки iпотечних кредитiв. Ще в липнi процентнi ставки за кредитами банкiв у нацiональнiй валютi знизились до 13.9% рiчних, а за кредитами в iноземнiй валютi почали зростати.
Пояснення у ЗМI самих банкiрiв вельми туманнi – посилаються на ринкову кон`юнктуру, одночасно вiдзначаючи вiдсутнiсть об’єктивних причин здешевлення кредитiв. Проте ця тенденцiя навiть першокурснику економiчного вузу недвозначно свiдчить про нестачу доларового ресурсу та надлишковiсть гривневої пропозицiї.
Звичайно, радiти апологетам гривнi зарано, i досить високий рiвень доларизацiї непрямо свiдчить про хиткiсть становища гривнi як валюти кредитування. Проте вже зараз деякими експертами прогнозується подальша поступова переорiєнтацiя банкiв на кредитування у нацiональнiй валютi та вирiвнювання вартостi кредитiв, що надаються в доларах та гривнi.
Це неабияк повинно тiшити Нацiональний банк, що доклав немало зусиль до цього. Так, в березнi цього року було збiльшено коефiцiєнти резервування за кредитними операцiями в iноземнiй валютi, зокрема по позичальниках, у яких немає джерел надходження валютної виручки (Постанова Правлiння Нацiонального банку України вiд 19.03.07 р. N 83 "Про затвердження Змiн до Положення про порядок формування та використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями банкiв").
Цей "перший дзвоник" пiдштовхнув банки до покриття своїх додаткових витрат за рахунок збiльшення процентної ставки за валютними кредитами. Ринок вiдреагував зростанням попиту на кредити в гривнi. Нацiональний банк продовжив титанiчнi зусилля та прийняв Постанову N 235 вiд 22.06.2007 р. "Змiни до Положення про порядок отримання резидентами кредитiв, позик в iноземнiй валютi вiд нерезидентiв i надання резидентами позик в iноземнiй валютi нерезидентам", яка набирає чинностi в жовтнi цього року, проте вже викликала неоднозначну реакцiю в банкiвських колах.
В нiй передбачено встановлення максимального розмiру процентної ставки за договорами з нерезидентами на рiвнi середньозваженої за 2 попереднiх квартали доходностi по облiгацiях зовнiшнiх держпозик України в доларах США плюс 2%. Хоча на метi НБУ було зниження доларизацiї економiки, вирiвнювання валютних дисбалансiв мiж активними та пасивними операцiями банкiв та урегулювання процентних ставок, на думку банкiрiв це лише закриє вихiд на зовнiшнi ринки переважному числу банкiв та надасть неринковi конкурентнi переваги банкам з iноземним капiталом.
За словами банкiрiв, останнiм часом банки намагаються поступово зменшити обсяги видачi кредитiв у доларах. Вiдкрито це не афiшується, щоб не втратити конкурентнi позицiї на ринку. Адже попит на доларовi кредити з боку позичальникiв залишається високим.
Причин, що пiдштовхують банки до змiни своєї процентної та кредитної полiтики декiлька. Головним чином це дефiцит валютних ресурсiв, яких не вистачає для задоволення все зростаючого попиту на кредити в доларах, що в свою чергу пояснюється меншими надходженнями на рахунки експортерiв, загальним охолодженням фондового ринку та вiдповiдним вiдтоком капiталу з ризикованих ринкiв, переважним зростанням в цьому роцi вкладiв населення в гривнi.
Зростання обсягiв валютних кредитiв, наданих банками в економiку, у I пiврiччi в 7 разiв перевищило зростання обсягiв строкових депозитiв клiєнтiв в iноземнiй валютi. Забезпечення кредитiв в iноземнiй валютi строковими депозитами, залученими у юридичних та фiзичних осiб, за 6 мiсяцiв поточного року зменшилось з 47 до 39%.
Довгостроковi валютнi кредити забезпечуються валютними депозитами лише на третину. Всього за рахунок коштiв клiєнтiв в iноземнiй валютi (з урахуванням залишкiв на поточних рахунках) забезпечується 49% наданих валютних кредитiв. Решту валютних ресурсiв банки намагаються наростити за рахунок мiжбанкiвських кредитiв i в першу чергу за рахунок залучення коштiв на зовнiшнiх ринках.
Нестабiльнiсть на свiтових фiнансових ринках, що спричинена iпотечною кризою в США, загрожує збiльшенням процентних ставок за зовнiшнiми запозиченнями для наших банкiв, а вiдтак зростанням середньої вартостi ресурсiв.
Iнша причина, що значно впливає на поведiнку банкiв та їх клiєнтiв – непевнiсть у стабiльностi курсу долара США. Зараз пристрастi щодо курсу дещо вщухли, проте i досi не припиняються чутки про можливу ревальвацiю гривнi. Експерти розходяться тiльки в цифрах (вiд 4.95 грн./дол. найближчим часом до 3 грн./дол. на перспективу). Якби цi прогнози справдилися, це означало би втрати для банкiв, бо у гривневому еквiвалентi позичальники вiддадуть банковi менше. Клiєнти ж зацiкавленi в розмiщенi депозитiв у гривнi та отриманi кредитiв в доларах.
Менш ймовiрний на сьогоднi сценарiй пiдвищення курсу долара, що було б вигiдно експортерам, знижує платоспроможнiсть позичальникiв, погiршує якiсть кредитного портфеля, що також означає втрати для банкiв. Запобiгання курсовому ризику – ще один аргумент на користь збiльшення кредитування в гривнi.
Чого ж варто очiкувати найближчим часом? Нацiональний банк наразi не збирається "зменшувати оберти" та своїми зусиллями iмовiрно суттєво зменшить рiзницю мiж ставками за доларовими та гривневими кредитами у довгостроковiй перспективi. Натомiсть у найближчi мiсяцi пiсля виборiв (до кiнця року) накопичена у перiод передвиборної непевностi гривнева лiквiднiсть на рахунках клiєнтiв банкiв може бути суттєво зменшена – банально вiдкладенi проекти потребують фiнансування. Тому ймовiрно до кiнця року на суттєве зменшення вартостi гривневих кредитiв очiкувати не доводиться - українськi реалiї традицiйно славляться збалансованiстю непередбачуваних факторiв, спричинених полiтиками.
Олена Василишин, Аналiтичний центр "Економiст"
Пояснення у ЗМI самих банкiрiв вельми туманнi – посилаються на ринкову кон`юнктуру, одночасно вiдзначаючи вiдсутнiсть об’єктивних причин здешевлення кредитiв. Проте ця тенденцiя навiть першокурснику економiчного вузу недвозначно свiдчить про нестачу доларового ресурсу та надлишковiсть гривневої пропозицiї.
Звичайно, радiти апологетам гривнi зарано, i досить високий рiвень доларизацiї непрямо свiдчить про хиткiсть становища гривнi як валюти кредитування. Проте вже зараз деякими експертами прогнозується подальша поступова переорiєнтацiя банкiв на кредитування у нацiональнiй валютi та вирiвнювання вартостi кредитiв, що надаються в доларах та гривнi.
Це неабияк повинно тiшити Нацiональний банк, що доклав немало зусиль до цього. Так, в березнi цього року було збiльшено коефiцiєнти резервування за кредитними операцiями в iноземнiй валютi, зокрема по позичальниках, у яких немає джерел надходження валютної виручки (Постанова Правлiння Нацiонального банку України вiд 19.03.07 р. N 83 "Про затвердження Змiн до Положення про порядок формування та використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями банкiв").
Цей "перший дзвоник" пiдштовхнув банки до покриття своїх додаткових витрат за рахунок збiльшення процентної ставки за валютними кредитами. Ринок вiдреагував зростанням попиту на кредити в гривнi. Нацiональний банк продовжив титанiчнi зусилля та прийняв Постанову N 235 вiд 22.06.2007 р. "Змiни до Положення про порядок отримання резидентами кредитiв, позик в iноземнiй валютi вiд нерезидентiв i надання резидентами позик в iноземнiй валютi нерезидентам", яка набирає чинностi в жовтнi цього року, проте вже викликала неоднозначну реакцiю в банкiвських колах.
В нiй передбачено встановлення максимального розмiру процентної ставки за договорами з нерезидентами на рiвнi середньозваженої за 2 попереднiх квартали доходностi по облiгацiях зовнiшнiх держпозик України в доларах США плюс 2%. Хоча на метi НБУ було зниження доларизацiї економiки, вирiвнювання валютних дисбалансiв мiж активними та пасивними операцiями банкiв та урегулювання процентних ставок, на думку банкiрiв це лише закриє вихiд на зовнiшнi ринки переважному числу банкiв та надасть неринковi конкурентнi переваги банкам з iноземним капiталом.
За словами банкiрiв, останнiм часом банки намагаються поступово зменшити обсяги видачi кредитiв у доларах. Вiдкрито це не афiшується, щоб не втратити конкурентнi позицiї на ринку. Адже попит на доларовi кредити з боку позичальникiв залишається високим.
Причин, що пiдштовхують банки до змiни своєї процентної та кредитної полiтики декiлька. Головним чином це дефiцит валютних ресурсiв, яких не вистачає для задоволення все зростаючого попиту на кредити в доларах, що в свою чергу пояснюється меншими надходженнями на рахунки експортерiв, загальним охолодженням фондового ринку та вiдповiдним вiдтоком капiталу з ризикованих ринкiв, переважним зростанням в цьому роцi вкладiв населення в гривнi.
Зростання обсягiв валютних кредитiв, наданих банками в економiку, у I пiврiччi в 7 разiв перевищило зростання обсягiв строкових депозитiв клiєнтiв в iноземнiй валютi. Забезпечення кредитiв в iноземнiй валютi строковими депозитами, залученими у юридичних та фiзичних осiб, за 6 мiсяцiв поточного року зменшилось з 47 до 39%.
Довгостроковi валютнi кредити забезпечуються валютними депозитами лише на третину. Всього за рахунок коштiв клiєнтiв в iноземнiй валютi (з урахуванням залишкiв на поточних рахунках) забезпечується 49% наданих валютних кредитiв. Решту валютних ресурсiв банки намагаються наростити за рахунок мiжбанкiвських кредитiв i в першу чергу за рахунок залучення коштiв на зовнiшнiх ринках.
Нестабiльнiсть на свiтових фiнансових ринках, що спричинена iпотечною кризою в США, загрожує збiльшенням процентних ставок за зовнiшнiми запозиченнями для наших банкiв, а вiдтак зростанням середньої вартостi ресурсiв.
Iнша причина, що значно впливає на поведiнку банкiв та їх клiєнтiв – непевнiсть у стабiльностi курсу долара США. Зараз пристрастi щодо курсу дещо вщухли, проте i досi не припиняються чутки про можливу ревальвацiю гривнi. Експерти розходяться тiльки в цифрах (вiд 4.95 грн./дол. найближчим часом до 3 грн./дол. на перспективу). Якби цi прогнози справдилися, це означало би втрати для банкiв, бо у гривневому еквiвалентi позичальники вiддадуть банковi менше. Клiєнти ж зацiкавленi в розмiщенi депозитiв у гривнi та отриманi кредитiв в доларах.
Менш ймовiрний на сьогоднi сценарiй пiдвищення курсу долара, що було б вигiдно експортерам, знижує платоспроможнiсть позичальникiв, погiршує якiсть кредитного портфеля, що також означає втрати для банкiв. Запобiгання курсовому ризику – ще один аргумент на користь збiльшення кредитування в гривнi.
Чого ж варто очiкувати найближчим часом? Нацiональний банк наразi не збирається "зменшувати оберти" та своїми зусиллями iмовiрно суттєво зменшить рiзницю мiж ставками за доларовими та гривневими кредитами у довгостроковiй перспективi. Натомiсть у найближчi мiсяцi пiсля виборiв (до кiнця року) накопичена у перiод передвиборної непевностi гривнева лiквiднiсть на рахунках клiєнтiв банкiв може бути суттєво зменшена – банально вiдкладенi проекти потребують фiнансування. Тому ймовiрно до кiнця року на суттєве зменшення вартостi гривневих кредитiв очiкувати не доводиться - українськi реалiї традицiйно славляться збалансованiстю непередбачуваних факторiв, спричинених полiтиками.
Олена Василишин, Аналiтичний центр "Економiст"
