Угольные дотации: кто и сколько?

За наведеними даними, вугільні підприємства, які знаходяться на окупованих Росією територіях, отримали з бюджету майже 3 млрд грн.

Тепер є офіційні документи, які підтверджують цю інсайдерську інформацію.

Міненерговугілля відповіло на депутатське звернення депутата Юрія Дерев'янка.

Текст містить дані щодо фінансування у 2014 році двох бюджетних програм. Перша - ліквідація вугледобувних і торфодобувних підприємств. Друга - підтримка шахт в частині покриття витрат з собівартості готової продукції. Як відомо, завдяки другій програмі у "сімейний період" з держбюджету були вимиті мільярди гривень.

Суть схеми проста. Тонна вугілля у травні 2014 року коштувала для шахт 1 651 грн, а продавали вони її за 663 грн. В останні роки собівартість виробництва вугілля на державних шахтах була в рази вищою, ніж вартість вугілля на ринку.

Щоб "утримати шахти від банкрутства" і "захистити шахтарів", уряд покривав збиток грішми з бюджету. У 2013 році на це було витрачено більше 13 млрд грн.

Утім, чималу частину цих коштів вимивали "вугільні барони", оформляючи видобуте у "копанках" вугілля як товар з державних шахт. Для цього достатньо було контролювати менеджмент на підприємствах, які отримують дотації.

Більше того, за словами експертів, у 2013-2014 роках кількість породи у видобутому в Україні вугіллі становила в середньому 40%. На окремих шахтах породи видобувають більше, ніж вугілля: понад 50%.

Тобто, шахтарі видобувають "вугілля" удвічі більше, ніж з нього виходить готової продукції. Торік з 83,7 млн тонн видобутої "суміші" вийшло 39,4 млн тонн вугілля. Як відомо, субсидії у галузі залежать від обсягу видобутку саме "суміші".

Зрештою, хто ж, маючи право отримувати за кожну тонну "суміші" 1 грн субсидій, не подбає про те, аби збільшити її обсяги? Що заважає директору шахти побудувати конвеєр від найближчого терикона і розбавляти вугілля породою?

Отже, відповідно до даних Міненерговугілля, з початку 2014 року за програмою "Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості" з бюджету було виділено 395,1 млн грн. З них 72,9 млн грн отримали шахти із зони АТО: ДП "Шахта №17-17 "біс", "Шахта "Лідієвка", "Шахта "Моспінська", "Шахта "Крепінська".

За другою програмою - "Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції"з початку 2014 року до 18 листопада з бюджету пішло 8,3 млрд грн. З них 4,22 млрд грн отримали вугледобувні підприємства, які знаходяться у зоні АТО.

У цьому списку - десять державних шахт: "Донецька вугільна енергетична компанія", "Макіїввугілля", ПАТ "Шахтоуправління Донбас", "Артемвугілля", "Шахтарськантрацит", "Торезантрацит", "Сніжнеантрацит", "Луганськвугілля", "Донбасантрацит" та "Антрацит".

Бюджетне фінансування державних шахт , з 1 січня 2014 року до 18 листопада 2014 року, млн грн

У третьому кварталі зазначені шахти отримали майже 700 млн грн. З вересня 2014 року фінансування майже припинилося: отримувати дотації лише деякі з них. Відповідно до довідки міністерства, ДП "Антрацит" у вересні отримало 28,4 млн грн, ДП "Донбасантрацит" - 73,5 млн грн у жовтні.

Дивно, що фінансування окремих шахт тривало у липні-серпні. В Міненерговугілля стверджують, що ці кошти виділялися для виплати зарплат шахтарям за червень-липень. У цей період вугілля начебто відвантажувалося на електростанції України.

На згаданих шахтах працює 78 тис людей. Виходить, що логіка в розподілі дотацій взагалі відсутня. Принаймні прямої залежності наданого фінансування від кількості працюючих або обсягу видобутого вугілля нема.

Загалом у вересні з 93 державних шахт працювало тільки 24. З одного боку, це спричинило дефіцит вугілля. З іншого - врятувало від необхідності віддавати мільярди за гарантовано збиткову продукцію.

Якщо врахувати, що в Україні 10 млн бюджетників, то ці 4,2 млрд грн - це додаткові 420 грн до зарплати вчителя або медсестри. Втім, це лише в теорії.