Украину опять назначили "пиратом"

Недавно з таким проханням до влади своєї країни звернулася Комісія з питань крадіжки американської інтелектуальної власності. Свою пропозицію захисники інтелектуальної продукції корпорацій США висловили у звіті .

Зокрема пропонується, щоб спеціальне вірусне ПЗ завантажувалося на комп’ютери користувачів для пошуку піратських програм та мультимедійного контенту. І це лише початок.

Ось перший варіант подальшого розвитку подій. У випадку виявлення нелегальної продукції, комп’ютер користувача буде автоматично заблоковано, а вірус запропонує власнику "машини" звернутися до правоохоронних органів та зізнатися в злочині.

Можливий інший варіант – веб-камера вашого комп’ютера сфотографує вас, а вірус поскаржиться правоохоронцям на наявність піратського контенту без вашого відома. Далі – як у фільмах.

На щастя для користувачів, і на превеликий жаль для таких корпорацій, як Microsoft, Apple чи Google, котрі по вуха загрузли в скандалах з приховуванням прибутків в офшорах (до речі, побудованих на схемах з інтелектуальною власністю, зокрема, через сплату роялті власникам патентів –ЕП) така норма поки що не зафіксована в законах США про захист інтелектуальної власності.

Час до листопада

Згадується у звіті і про Україну, яку захисники інтелектвласності вважають "злочинцем" №1 в світі. При цьому вони посилаються на "Спеціальний звіт 301", де Україна зайняла перше місце серед міжнародних "піратів".

У травні Офіс торговельного представника США (аналог українського Мінекономрозвитку. - ЕП) вніс Україну як найбільшого порушника авторського права до категорії так званих "пріоритетних зарубіжних країн". У негативному сенсі цього слова.

Серед основних проблем із захистом авторських прав в Україні американці виділяють:

- масову реалізацію та використання піратського програмного забезпечення;

- поширення через інтернет-сайти та торенти незаконних копій фільмів, кліпів та музичних творів американського виробництва;

- невизначеність на ринку "публічки" – збір роялті з кафе, барів і ресторанів за трансляцію музичних творів.

Про це ЕП детально писала на початку цього року в матеріалі "Кабаре Дмитра Табачника" .

Особливу увагу американці звертають на масове використання піратського програмного забезпечення в органах влади та самоуправління.

За оцінками Microsoft Україна, близько 70% програмного забезпечення, що використовується в органах влади, - піратське.

В України є час до листопада, щоб виправити ситуацію. В іншому випадку на нашу країну очікують економічні санкції з боку США.

Державні установи та приватні компанії, а також звичайні громадяни продовжують користуватися інколи не ліцензованим "софтом". Це є українською традицією, і вона має під собою, зокрема, таке підґрунтя, як відсутність коштів на купівлю дорогого ПЗ. Те ж саме можна сказати про безкоштовне користування інтернет-контентом.

Представник економічного відділу посольства США в Україні Крістофер Сміт в коментарі "Економічній правді" акцентував увагу на постійних невдачах уряду України в процесі реалізації будь-якої ефективної та прозорої систему боротьби з інтернет-піратством.

Щорічно, починаючи з 1989 року, Торговим представництвом США випускається "Спеціальний звіт 301" в якому називаються країни, котрі, з точки зору Штатів, не надають адекватного захисту правам інтелектуальної власності. Мова йде, звісно, про патенти, торгові знаки та авторські права американських корпорацій. Тобто, про заробіток великих компаній.

Чи повториться історія 2002 року?

Все це поки що лише розмови, але вони можуть мати для України певні наслідки.

Зокрема, "Спеціальний звіт 301" прив’язаний до Генералізованої системи преференцій (GSP), яка була створена в Штатах в ХХ столітті. Система передбачає преференції країнам, що розвиваються, у вигляді можливості експортувати в США продукцію без сплати імпортних мит. Взамін країни, що користуються такими преференціями, зобов’язані дотримуватися авторських прав іноземних корпорації (програмне забезпечення, відео та аудіо продукція тощо).

Україна, за цією системою, може безмитно постачати в США близько 3500 найменувань промислової продукції, в тому числі мінеральні добрива, метал та вироби з нього, феросплави та машинобудівну продукцію. За звичайних умов мита становлять від 1% до 16%.

В першому кварталі 2013 року з України до Штатів було експортовано товарів на 202 млн доларів. Чи це багато? Це стільки ж, скільки ми відправили до Азербайджану. Для порівняння, експорт до Росії склав за перші три місяці 2013 року 3,7 млрд доларів. Отже, США - далеко не наш стратегічний торговельний партнер. І особливо хвилюватися з приводу їхніх санкцій начебто немає приводу.

І тим не менш, це має здебільшого політичне значення. Застосувавши санкції самі, Штати вимагають від інших країн зробити те саме.

В 2002 році США припинили дію системи преференцій в Україні. Причиною стало масове виробництво піратських дисків та їхній експорт в країни СНД і Європи. Очевидці розповідають, що доходило до того, що диски вантажились на кораблі в Україні і експортувалися в країни латинської Америки, звідки транзитом вони потрапляли в США.

Санкції були зняті лише після введення кримінальної відповідальності за виготовлення і розповсюдження піратських дисків і показової розправи з "дисковими піратами" в 2006 році.

Саме тоді з'явилися показові кадри з великими купами дисків на тротуарах, чи з "беркутівцями", які скручували жалюгідних "піратів".

Втрати від санкцій 2002 року (недоотриманий прибуток) становили близько 100 мільйонів доларів, а підприємства з виробництва контрафактних дисків мігрували з України в Росію.

Згодом, якщо пам’ятаєте, був галас навколо сайтів на кшталт infostore.org чи ex.ua. На них можна було знайти нелегальний "софт". Після невеликого скандалу, на інтернет-сайтах всередині України вже не знайти "крякнуті" "Фотошоп", "Офіс" чи "Вінду".

Але залишилося невирішеним інше питання. Американські корпорації все ще не отримують з України того прибутку, на який вони розраховують. Мабуть, у цьому треба шукати відповідь на питання, чому питання "піратства" знову стало обговорюваним.

Адже ось, через сім років, Україні знову загрожує виключення з Генералізованої системи преференцій.

"Рівень піратства в Україні погіршився за останні два роки, не дозволяючи легальним правовласникам займатися бізнесом. Україна, як вона сама визнає, є джерелом піратства через безкоштовні та платні сайти (це вже не зовсім так. - ЕП), які зупиняють розвиток легального місцевого ринку і шкодять міжнародним ринкам контенту", - повідомив "Економічній правді" адвокат Міжнародного альянсу інтелектуальної власності Ерік Дж. Шварц.

Олігархів закриття ринку не зачепить

Якщо Україну все таки виключать із Генералізованої системи преференцій,то постраждати від введення економічних санкцій зі сторони США можуть олігархи, які експортують продукцію своїх заводів в Америку.

Наприклад, за даними "Ділової столиці", в 2012 році Дмитро Фірташ експортував в США добрива, Рінат Ахметов відвантажував вугілля, заводи Романа Абрамовича - "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", "Євраз-Дніпродзержинський КХЗ" і "Євраз-Баглійкокс" - відвантажували коксовий горішок.

Металургійну продукцію експортували в Штати також Донецький електрометалургійний завод (сортовий прокат), "АрселорМіттал Кривий Ріг" (арматуру) та "Енергомашспецсталь" (ковані прутки).

Поставками феросплавів займалася найбільша нафтовидобувна компанія України "Укрнафта", що входить в орбіту неіснуючої групи "Приват" Ігоря Коломойського. Купувалася ця продукція на заводах самого олігарха, що наводить на роздуми про чергову схему ухилення від сплати податків.

Фінансові втрати від закриття ринку для України можуть і не попсувати прем’єру Миколі Азарову статистику зовнішньої торгівлі, оскільки зазвичай чисті обсяги експорту в США незначні.

На жаль, даних за 2012 рік немає, проте відомо, що в 2011 році за системою преференцій Україна експортувала товарів на 53,2 мільйона доларів. В основному це були пігменти на основі діоксину титану, машинобудування, карбамід, трансформатори та оптика.

Для прикладу приведемо також декілька цифр Держстату за перший квартал 2013 року. За звітний період експорт українського чавуну в США становив 17,6 мільйона доларів, феросплавів – 14,4 мільйона доларів.

Як бачимо, вітчизняним експортерам не дуже цікава система преференцій. Справа в тому, що вони торгують своєю продукцією через спеціальні офшорні компанії або через афілійовані структури, розташовані в популярних холдингових юрисдикціях.

Як Україна "боротиметься" з "піратами"

Санкції з боку США можуть конвертуються в куди більші збитки у вигляді погіршення і так невисокої репутації Україні. Адже до думки головної країни світу прислуховується ледве не півсвіту.

Що ж робить уряд, щоб виправити ситуацію?

По-перше, в 2013 році на легалізацію ПЗ в державних структурах в бюджеті передбачено 100 мільйонів гривень. В попередні роки такої статті в головному кошторисі країни не було.

До речі, нещодавно відразу декілька державних установ відрапортували про успіхи в цьому напрямку. Зокрема, це були "Енергоатом" та Національний банк України, які провели багатомільйонні тендери із закупівлі легального ПЗ.

Цікаво, що за програмне забезпечення Microsoft Нацбанк платив якомусь ТОВ "БМС консалтінг" , а "Енергоатом" - ПрАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" . В обох випадках ціни закупівлі були аж надто високими, що наштовхує на чергові роздуми про "відкати".

Однак це поки що поодинокі випадки. В Microsoft Україна заявляли, що державні органи в цілому мають борг за нелегалізоване програмне забезпечення корпорації у розмірі 100 мільйонів доларів.

Чи можна вірити такій заяві? Дуже ймовірно, що ні - надто гучною є цифра. А ось той факт, що Microsoft Україна разом з Adobe є найголовнішими лобістами застосування проти нашої країни санкцій - це безперечно.

По-друге, в травні міністр науки та освіти Дмитро Табачник подав на розгляд Кабміну проект закону про внесення змін до закону "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних".

Діюча редакція цього документа передбачає, що для легальної реалізації CD та DVD дисків з контентом необхідно на кожен примірник клеїти контрольну марку (захисна голограма).

Голограми видає державне підприємство "Інтелзахист" - підконтрольне Держслужбі інтелектуальної власності. Ця структура, перед тим як видати продавцю контрольні марки, зобов’язана перевіряти, чи має продавець право на це, тобто чи сам він є правовласником або отримав відповідні ліцензії від правовласників. На професійному лексиконі це називається "очистив права".

Чи перетвориться чергова ініціатива Табачника на "легалізацію по-українськи?"

Учасники ринку кажуть, що протягом всіх років функціонування цієї системи періодично виникали ситуації, коли контрольні марки отримували не справжні власники прав, а "сірі" і "чорні" компанії. Відбувалося це, як правило, на основі фіктивних чи підроблених договорів про те, що їм начебто належать права.

"Виходило, що справжня компанія-правовласник на, скажімо, Depeche Mode, бачила, що новий альбом Depeche Mode продається всюди у роздрібній мережі, але це якісь "спритники" випустили альбом до офіційного релізу. Міліція, між тим, відмовлялася вживати заходи, адже з їхнього погляду "все ОК" - контрольна марка на дисках є, значить, реліз офіційний", - каже директор Асоціації музичної індустрії України Ігнат Бережний.

За його словами, отримати інформацію про те, хто це зробив, і витребувати у них компенсацію майже неможливо. "Інтелзахист" інформацію про отримувачів марок не видає, все конфіденційно.

Відповідно до змін, внесених Табачником, вся інформація про те, хто отримує марки і на який саме контент, буде публікуватись в інтернеті.

"Однак піратство на фізичних носіях для музичної індустрії на сьогодні вже не таке актуальне, як інші проблеми - "публічка" та інтернет-піратство", - наголошує Бережний.

Ще один крок уряду - це винесення в травні на розгляд Комітету науки, інновацій та інформатизації проект закону №0904 від 12 грудня 2012 року  "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері інтелектуальної власності" під авторством Кабміну, що також стосується дисків.

Він, зокрема, передбачає передання повноважень зі зберігання примірників виготовлених дисків для лазерних систем зчитування із записом на них інформації саме Міністерству освіти і науки від Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

До речі, МОН є органом ліцензування виробництва лазерних дисків.

Учасники ринку охарактеризували цей документ коротко - "ні про що".

"Це реакція на "Спеціальний звіт 301" і доручення президента Віктора Януковича з цього приводу. Але питання контрольних марок і виробництва дисків не є, м’яко кажучи, найактуальнішими сьогодні.

Більше того, щодо цих питань не було претензій і в рішенні щодо надання Україні пріоритетного статусу в "Спеціальному звіті 301", - пояснює директор "Українського музичного альянсу" Павло Калениченко.

Також, щоб задобрити США, група депутатів разом с молодшим сином президента Віктором Януковичем зареєструвала в січні 2013 року законопроект, який передбачає перехід органів влади на відкритий код - безкоштовне програмне забезпечення, яке можна змінювати та модифікувати без згоди автора. Однак, законопроект відкликано на доопрацювання.

Надії, що хоча б одна з цих законодавчих ініціатив буде прийнята до депутатських канікул (починаються в липні), вкрай мало. Отже, Україна має досить високі шанси таки потрапити під дію економічних санкцій з боку США. І зовсім не тому, що наша країна є стратегічним ринком.

Просто на прикладі України Штати покажуть іншим, більш могутнім, порушникам, що буває з тими, хто відмовляється захищати права їхніх корпорацій. А захищати є що - близько трьох чвертей ВВП США дає сфера інтелектуальної власності.

Зокрема, показове покарання України готують для Росії та Китаю, котрі знаходяться за крок до отримання статусу, яким нагородили нас в травні. Наразі ці дві країни знаходяться в так званому пріоритетному списку спостереження.

Декілька слів на захист "піратів"

Справді, в країні порушуються права авторів - як резидентів, так і нерезидентів. Так, в нас працює чимало сайтів-файлообмінників, торентів, де можна подивитися "піратський" фільм, послухати неліцензійну музику чи скачати контрафактне програмне забезпечення.

Безумовно, Україна як хостер приваблива для сайтів, які роздають піратський контент на інші країни, оскільки цьому ніхто не перешкоджає.

Але поглянемо на ситуацію з іншого боку. Українці ментально та матеріально не готові платити за інтелектуальну продукцію.

В країні працює лише декілька умовно безкоштовних сервісів, які запевняють, що пропонують споживачеві легальний контент (на сайтах подібних сервісів не знайти інформацію про ліцензійні договори з правовласниками).

При цьому вони вкрай рідко його оновлюють.

Тобто, на ринку фактично відсутня альтернатива безкоштовним файлообмінникам, чия бізнес-модель не передбачає легалізації, та торентам, які закрити нелегко через особливості функціонування сервісу.

Другий момент - в світі давно точиться боротьба з традиційними системами захисту авторських прав.

Суть претензій до великих корпорацій, які тиснуть в тому числі на Україну – це велика несправедливість. Зазвичай, автори отримують лише дуже невелику частину від продажів власних творів. Левову ж частину забирають собі професіонали: звукозаписуючі компанії, видавництва та інші.

У сфері програмного забезпечення ситуація є трохи іншою. Собівартість "софту" є великою, але прибутки від продажу – над великими. І ціни для ПЗ у багатьох випадках беруться "зі стелі". А ось щоб продукція продавалася, великі корпорації на кшталт Microsoft обирають різні методи тиску на покупців. В тому числі через міжнародні угоди та різного роду рухи проти "піратів".

В якості прикладу, наводимо третій момент - вартість програмного забезпечення в Україні перевищує  європейські та американські ціни.

Ліцензійна, українізована, операційна система Windows 7 Home Premium в український інтернет-магазинах коштує - 140 доларів (1120 гривень), а Windows 7 Professional Ukrainian - 300 доларів (2397 гривень).

При цьому на сайті MicrosoftStore ціна Windows 7 Home Premium становить 120 доларів (959 гривень), а Windows 7 Pro - 199 доларів (1590 гривень).

Чому така різниця? Питання риторичне, і напевно неприємне для того ж Microsoft Україна.

При цьому наша купівельна спроможність в рази нижча.

Наприклад, мінімальна заробітна плата в Україні становить 1,147 тисячі гривень (на 1 січня 2013 року), а у Польщі - більше 250 євро (більше 2,5 тисяч гривень).

То чи стане український споживач купувати собі "софт" за надвеликі гроші, обмежуючи себе товарами першої необхідності? Напевно, що ні.

А отже, "піратство" в Україні є явищем соціальним, вимушеним. І у багатьох випадках виправданим.

З цієї точки зору, можна лише підтримати започаткування Табачника та Януковича-молодшого.

Вони, пропонуючи не змінювати майже нічого, де-факто більше враховують потреби населення України, ніж американських корпорацій.

І це не найгірша річ.