Україну зняли з повітря і перевели в 3D формат
Ставки високі – точність інформації про українську землю. Потрібно не лише запустити систему, але й забезпечити її фахівцями. Тож реформи кадастрової системи потягнули за собою справжню революцію навчального процесу.
Світлана Кохан, завідувач кафедри геоінформаційних систем і технологій НУБіП: "Ми змогли поставити на високий рівень і лабораторно-практичні заняття і впровадити їх у виробництво, оскільки велика частка наших випускників йде працювати у державні установи пов'язані із веденням Державного земельного кадастру, багато йде у проектні установи і таким чином приймають участь у створенні Державного земельного кадастру".
За проектом Світового банку за останні роки кваліфікацію підвищили близько 4 тисяч фахівців. А базу підготовки кадрів 9-ти навчальних закладів обладнали за останнім словом техніки.
Сергій Кубах, керівник проекту Світового банку "Видача держактів на землю та розвиток системи кадастру": "Оценив состояние наших учебных заведений и материально-техническую часть для возможностей такой подготовки - по национальным университетам, потому что всех охватить мы не можем, пришли к выводу о том, что в университетах, в которых готовятся землеустроители базы абсолютно недостаточно".
На озброєнні у вузів тепер - геодезичне обладнання, джі-пі-еси і сучасне програмне забезпечення. Інакше, підтримувати кадастр буде просто неможливо, пояснюють фахівці.
Тарас Євсюков, доцент кафедри геодезії та картографії: "При підготовці фахівця, принаймні при вивченні дисципліни геодезичного профілю відіграє важливу роль, тому що це основа і навики використання сучасних геодезичних приладів, які потім по закінченню того ж самого університету студенти можуть використовувати. Та і не тільки, тому наші студенти навчаючись на старших курсах вже працюють".
Починали будувати кадастрову систему України зі старими технологіями. Картографічні матеріали ще радянських часів були надзвичайно низької якості. А за останні 20 років земелевпрорядкування утворилося півтори тисячі систем координат. Плюс - численні помилки землевпорядників. В результаті – ділянки наповзають одна на одну. Зведення даних в одну систему, на базі єдиної і точної карти дозволяє виявляти помилки. А, головне, їх вправляти.
Євген Бутенко, доцент кафедри управління земельними ресурсами: " Зараз в Україні є публічний доступ до кадастрової бази і ви можете реально подивитись, які там величезні накладки являються на теперішньому етапі, тому застосування таких технологій дозволить в майбутньому вирішити ці питання".
Нову картографічну основу створили за останні 6 років. В рамках проекту Світового банку вперше в Україні використали сучасні цифрові фото камери. А ще з десяток років назад аеро-зйомки виконували звичайним плівковим фотоапаратом.
А щоб отримати стереозображення негативи могли обробляти і тиждень, провівши складні математичні розрахунки.
"На основі знімків, які одержуються, їх можна тут трансформувати, одержавити їх в цифровому вигляді і вносити певні поправки і от технологія побудови десь 90-х, 2000-х років - на спеціальному столі, якому одержується рельєф місцевості і відповідні контури".
Сучасний кадастр наповнили знімками зі спеціального сканера, а отримана інформація кардинально іншої якості. Україну не просто зняли на фото, а перевели в 3 д формат. База дозволить контролювати не лише межі ділянок, а й найдрібніші зміни ґрунтів і рельєфів.
Іван Шквир, асистент кафедри ГІС: " Що роблять студенти, вони беруть якусь адміністративно-територіальну одиницю, ділять її на менші одиниці, сільські ради і присвоюють їм корди адміністративно-територіальних одиниць - це перші 10 цифр кадастоврого номера, і роблять індексно-кадастрову карту".
Працювати з координатами майбутніх землемірів вчать на спеціальній програмі. Головне - точність. Помилка на одну цифру, означає нестиковку на карті з різницею в кілометри - пояснюють студенти.
Микита Біланенко, студент: " У нас є дані і ми по ним просто виконуємо цей план, оформлення також згідно закону, тобто нічого свого ми сюди не привносимо, і .... так! терпіння треба багато".
Державний земельний кадастр запрацював у відкритому режимі з 1 січня. Громадянам отримали доступ до публічної карти, де видно межі ділянок, їх призначення і кадастровий номер. Щоб підтримувати цю складну інформаційну систему, державі неминуче доведеться підтримувати і рівень кадрів, що її обслуговують.
