Василь Кравченко: «Будiвельна палата України — за прозорий будiвельний ринок»
Переважна бiльшiсть українцiв сьогоднi не в змозi купити навiть елементарну однокiмнатну квартиру деiнде у Вишневому. Як же зробити так, щоби для основної маси українцiв житло перетворилося з мрiї на реальнiсть? Найперший спосiб — почати iз законодавства. Як виявляється, вже навiть вiдповiдний закон є, лишилося тiльки його прийняти. Вiн дав би змогу кожному українцевi впевнено дивитися у майбутнє, котре уособлювало би його власне помешкання.
Про те, чи можна гарантувати українцям квартири, а будiвникам — фронт робiт, в ексклюзивному iнтерв’ю журналу «Нерухомiсть Києва» розповiв виконавчий секретар «Будiвельної палати України», доктор економiчних наук, професор, заслужений економiст України Василь Кравченко.
— Василю Iвановичу, скажiть, будь ласка, яка мета створення «Будiвельної палати»?
— Метою створення Палати є сприяння розвитку будiвельної та пов’язаних iз нею галузей народного господарства, їхнiй iнтеграцiї у свiтову економiку, формуванню сучасної промислової, фiнансової й торговельної iнфраструктури, створенню сприятливих умов для пiдприємницької дiяльностi в сферi будiвництва, всебiчному розвитковi будiвельної iндустрiї, науковотехнiчних i торговельних зв’язкiв мiж будiвельниками України та будiвельниками iнших країн. До речi, 13 грудня на запрошення «Будiвельної палати України» та Мiнiстерства будiвництва, мiстобудування i житловокомунального господарства до України прибула офiцiйна делегацiя Баварської iнженернобудiвельної палати. В ходi вiзиту делегацiї було укладено угоду про спiвробiтництво мiж «Будiвельною палатою України» та Баварською iнженернобудiвельною палатою.
— Який статус має Палата i хто до неї входить?
— Палата є недержавною неприбутковою професiйною самоврядною органiзацiєю, торговопромисловою палатою, яка об’єднує юридичних осiб та громадян України, зареєстрованих як пiдприємцi, а також їхнi об’єднання. Членами Палати є будiвельнi органiзацiї рiзних форм власностi й видiв дiяльностi. Що стосується кiлькостi членiв, то сьогоднi Палата нараховує близько 200 юридичних осiб iз усiх регiонiв України. До складу Палати також входять керiвнi органи — рада i секретарiат Палати. Останнiй готує пропозицiї радi «Будiвельної палати» щодо утворення представництв Палати в Автономнiй Республiцi Крим, рiзних областях, Києвi та Севастополi.
— Василю Iвановичу, якi завдання ставить перед собою БПУ?
— Щодо основних завдань, то їх у Палати кiлька. Поперше, це — сприяння розробцi та ухваленню законодавчих актiв, спрямованих на покращення умов господарювання у будiвельному комплексi. Подруге, ми плануємо надавати практичну допомогу членам Палати у здiйсненнi ними пiдприємницької дiяльностi в галузях будiвництва й виробництва будiвельних матерiалiв, а також у пов’язаних iз цим сферах. Потретє, ми представляємо та захищаємо в Українi i за її межами законнi iнтереси членiв Палати, що стосуються веденої ними господарської дiяльностi, сприяємо взаємодiї мiж суб’єктами будiвельного ринку, координацiї їхнiх взаємин iз державою та органами мiсцевого самоврядування. Хотiли би також прислужитися розвитку торгових та iнших чесних звичаїв у будiвельнiй галузi. З цiєю метою беремо участь у розробцi правил професiйної етики щодо конкуренцiї на будiвельному ринку України. Нарештi, ми здiйснюємо добровiльну експертизу якостi товарiв, робiт, проектiв та їхнього менеджменту тощо.
— Якi конкретнi кроки зробленi Палатою у цьому напрямку?
— «Будiвельною палатою України» спiльно з Мiжнародним iнститутом фiнансiв розроблено проект Закону України «Про державну пiдтримку забезпечення громадян житлом та розвиток житлового будiвництва», який, сподiваюся, невзабарi внесе на розгляд Верховної Ради України група народних депутатiв на чолi з Володимиром Поляченком. Проектом Закону вперше передбачено створення цiлiсної системи державної пiдтримки забезпечення громадян України житлом. Сьогоднi згiдно зi ст. 47 Конституцiї кожен громадянин України має право на житло. Громадянин може реалiзувати це право безкоштовно або скористатися для цього пiдтримкою держави. А проте, на сьогоднi дана стаття не виконується. Аби виправити цю ситуацiю, БПУ хоче запровадити новий механiзм отримання житла. Майбутнiй Закон стане локомотивом розвитку України, тому що будiвельна галузь пов’язана з багатьма iншими галузями економiки. Згiдно iз цим законом держава надасть усiм громадянам України пiдтримку та гарантiї. Вперше в Українi закон вводитиме поняття «державного стандарту» забезпечення житлом (кiлькiсть гарантованих державою безкоштовних квадратних метрiв та «стандарту державної пiдтримки» (кiлькiсть гарантованих державою безкоштовних квадратних метрiв). Кошти, втiм, держава не перераховуватиме безпосередньо громадянину. З цiєю метою у законi прописано 2 види житлових субсидiй: поворотнi та неповоротнi, на якi будуть видаватися свiдоцтва державного зразка. За кошти першої субсидiї громадянин зможе отримати 10 квадратних метрiв за гарантованою цiною. Якщо ж цих коштiв та метрiв йому недостатньо, то вiн додає власнi кошти або залученi (кредитнi) ресурси. Забудовникам також безкоштовно видiлятимуться земельнi дiлянки з термiном оренди 49 рокiв в розрахунку 1 грн. за 1 га. До того ж, якщо Закон таки приймуть, забудовник буде позбавлений необхiдностi будувати соцiальну iнфраструктуру.
При умовi, якщо закон приймуть швидкими темпами, запрацює будiвельний ринок, зменшиться вартiсть житла бо забудовник будуватиме на фактично безкоштовнiй землi (землi комунальної та державної форм власностi).
— Василю Iвановичу, як Ви ставитеся до такої реалiї нинiшнього життя, як рейдерство? Чи не вплине воно на розвиток ринку нерухомостi?
— У нас немає точного визначення термiну «рейдерство», а вiдомi всiм колiзiї мають мiсце тому, що держава не гарантує власникам їхнiх iнтересiв. Для врегулювання цих колiзiй потрiбно прийняти новий Закон «Про акцiонернi товариства».
— Скажiть, чи дорожчатиме нерухомiсть в Українi?
— Однозначно дорожчатиме. Це пов’язано з величезним попитом на ринку житла i значним вiдставанням будiвельного ринку України. На сьогоднi темпи будiвництва у 3 рази нижчi, нiж у 80i роки минулого столiття.
– Чи могли б Ви у кiлькох словах описати те, що Вас нинi найбiльше хвилює? Якi чинники ускладнюють роботу будiвельникiв?
— Перш за все, складна процедура вiдведення землi: треба, щоби вона була прозорою. Згiдно з новим проектом Закону всi погодження мають видавати органи мiсцевого самоврядування, i вони таки нестимуть за це вiдповiдальнiсть. Велике значення матиме i громадська думка. Новий закон покликаний стати на завадi спекуляцiям думкою громадян та вiдкритому рекетовi. Негативно впливає на ринок також вiдсутнiсть зонування (що, де й коли має бути побудоване). Мiсцевi органи самоврядування мають створити «єдине вiкно» для надання дозволiв на будiвництво.
— А що у планах Палати на найближчий час?
— Плануємо проводити конкурси, видавати власнi газету та журнал. Для забезпечення реалiзацiї завдань, передбачених статутом «Будiвельної палати України», ми в межах своїх повноважень займатимемося експертизою проектiв законодавчих i нормативних актiв, здiйснюватимемо iнформацiйноаналiтичну i консультацiйну роботу, проводитимемо науковопрактичнi конференцiй, дiловi зустрiчi, «круглi столи», виставки, розповсюджуватимемо передовий досвiд у галузi будiвництва, визначатимемо рейтинги компанiй, рекламуватимемо дiяльнiсть сумлiнних фiрм, плануємо налагоджувати дiлове спiвробiтництво з будiвельними палатами та будiвельними органiзацiями зарубiжних країн. Крiм того, будемо органiзацiйно забезпечувати реалiзацiю програмних цiлей Будiвельної палати України. Налагодимо роботу представництв палати, її комiтетiв, третейського суду.
Довiдка. Будiвельна палата України була створена в листопадi 2005-го та зареєстрована в Мiнiстерствi юстицiї України 5 травня 2006 року.
— Василю Iвановичу, скажiть, будь ласка, яка мета створення «Будiвельної палати»?
— Метою створення Палати є сприяння розвитку будiвельної та пов’язаних iз нею галузей народного господарства, їхнiй iнтеграцiї у свiтову економiку, формуванню сучасної промислової, фiнансової й торговельної iнфраструктури, створенню сприятливих умов для пiдприємницької дiяльностi в сферi будiвництва, всебiчному розвитковi будiвельної iндустрiї, науковотехнiчних i торговельних зв’язкiв мiж будiвельниками України та будiвельниками iнших країн. До речi, 13 грудня на запрошення «Будiвельної палати України» та Мiнiстерства будiвництва, мiстобудування i житловокомунального господарства до України прибула офiцiйна делегацiя Баварської iнженернобудiвельної палати. В ходi вiзиту делегацiї було укладено угоду про спiвробiтництво мiж «Будiвельною палатою України» та Баварською iнженернобудiвельною палатою.
— Який статус має Палата i хто до неї входить?
— Палата є недержавною неприбутковою професiйною самоврядною органiзацiєю, торговопромисловою палатою, яка об’єднує юридичних осiб та громадян України, зареєстрованих як пiдприємцi, а також їхнi об’єднання. Членами Палати є будiвельнi органiзацiї рiзних форм власностi й видiв дiяльностi. Що стосується кiлькостi членiв, то сьогоднi Палата нараховує близько 200 юридичних осiб iз усiх регiонiв України. До складу Палати також входять керiвнi органи — рада i секретарiат Палати. Останнiй готує пропозицiї радi «Будiвельної палати» щодо утворення представництв Палати в Автономнiй Республiцi Крим, рiзних областях, Києвi та Севастополi.
— Василю Iвановичу, якi завдання ставить перед собою БПУ?
— Щодо основних завдань, то їх у Палати кiлька. Поперше, це — сприяння розробцi та ухваленню законодавчих актiв, спрямованих на покращення умов господарювання у будiвельному комплексi. Подруге, ми плануємо надавати практичну допомогу членам Палати у здiйсненнi ними пiдприємницької дiяльностi в галузях будiвництва й виробництва будiвельних матерiалiв, а також у пов’язаних iз цим сферах. Потретє, ми представляємо та захищаємо в Українi i за її межами законнi iнтереси членiв Палати, що стосуються веденої ними господарської дiяльностi, сприяємо взаємодiї мiж суб’єктами будiвельного ринку, координацiї їхнiх взаємин iз державою та органами мiсцевого самоврядування. Хотiли би також прислужитися розвитку торгових та iнших чесних звичаїв у будiвельнiй галузi. З цiєю метою беремо участь у розробцi правил професiйної етики щодо конкуренцiї на будiвельному ринку України. Нарештi, ми здiйснюємо добровiльну експертизу якостi товарiв, робiт, проектiв та їхнього менеджменту тощо.
— Якi конкретнi кроки зробленi Палатою у цьому напрямку?
— «Будiвельною палатою України» спiльно з Мiжнародним iнститутом фiнансiв розроблено проект Закону України «Про державну пiдтримку забезпечення громадян житлом та розвиток житлового будiвництва», який, сподiваюся, невзабарi внесе на розгляд Верховної Ради України група народних депутатiв на чолi з Володимиром Поляченком. Проектом Закону вперше передбачено створення цiлiсної системи державної пiдтримки забезпечення громадян України житлом. Сьогоднi згiдно зi ст. 47 Конституцiї кожен громадянин України має право на житло. Громадянин може реалiзувати це право безкоштовно або скористатися для цього пiдтримкою держави. А проте, на сьогоднi дана стаття не виконується. Аби виправити цю ситуацiю, БПУ хоче запровадити новий механiзм отримання житла. Майбутнiй Закон стане локомотивом розвитку України, тому що будiвельна галузь пов’язана з багатьма iншими галузями економiки. Згiдно iз цим законом держава надасть усiм громадянам України пiдтримку та гарантiї. Вперше в Українi закон вводитиме поняття «державного стандарту» забезпечення житлом (кiлькiсть гарантованих державою безкоштовних квадратних метрiв та «стандарту державної пiдтримки» (кiлькiсть гарантованих державою безкоштовних квадратних метрiв). Кошти, втiм, держава не перераховуватиме безпосередньо громадянину. З цiєю метою у законi прописано 2 види житлових субсидiй: поворотнi та неповоротнi, на якi будуть видаватися свiдоцтва державного зразка. За кошти першої субсидiї громадянин зможе отримати 10 квадратних метрiв за гарантованою цiною. Якщо ж цих коштiв та метрiв йому недостатньо, то вiн додає власнi кошти або залученi (кредитнi) ресурси. Забудовникам також безкоштовно видiлятимуться земельнi дiлянки з термiном оренди 49 рокiв в розрахунку 1 грн. за 1 га. До того ж, якщо Закон таки приймуть, забудовник буде позбавлений необхiдностi будувати соцiальну iнфраструктуру.
При умовi, якщо закон приймуть швидкими темпами, запрацює будiвельний ринок, зменшиться вартiсть житла бо забудовник будуватиме на фактично безкоштовнiй землi (землi комунальної та державної форм власностi).
— Василю Iвановичу, як Ви ставитеся до такої реалiї нинiшнього життя, як рейдерство? Чи не вплине воно на розвиток ринку нерухомостi?
— У нас немає точного визначення термiну «рейдерство», а вiдомi всiм колiзiї мають мiсце тому, що держава не гарантує власникам їхнiх iнтересiв. Для врегулювання цих колiзiй потрiбно прийняти новий Закон «Про акцiонернi товариства».
— Скажiть, чи дорожчатиме нерухомiсть в Українi?
— Однозначно дорожчатиме. Це пов’язано з величезним попитом на ринку житла i значним вiдставанням будiвельного ринку України. На сьогоднi темпи будiвництва у 3 рази нижчi, нiж у 80i роки минулого столiття.
– Чи могли б Ви у кiлькох словах описати те, що Вас нинi найбiльше хвилює? Якi чинники ускладнюють роботу будiвельникiв?
— Перш за все, складна процедура вiдведення землi: треба, щоби вона була прозорою. Згiдно з новим проектом Закону всi погодження мають видавати органи мiсцевого самоврядування, i вони таки нестимуть за це вiдповiдальнiсть. Велике значення матиме i громадська думка. Новий закон покликаний стати на завадi спекуляцiям думкою громадян та вiдкритому рекетовi. Негативно впливає на ринок також вiдсутнiсть зонування (що, де й коли має бути побудоване). Мiсцевi органи самоврядування мають створити «єдине вiкно» для надання дозволiв на будiвництво.
— А що у планах Палати на найближчий час?
— Плануємо проводити конкурси, видавати власнi газету та журнал. Для забезпечення реалiзацiї завдань, передбачених статутом «Будiвельної палати України», ми в межах своїх повноважень займатимемося експертизою проектiв законодавчих i нормативних актiв, здiйснюватимемо iнформацiйноаналiтичну i консультацiйну роботу, проводитимемо науковопрактичнi конференцiй, дiловi зустрiчi, «круглi столи», виставки, розповсюджуватимемо передовий досвiд у галузi будiвництва, визначатимемо рейтинги компанiй, рекламуватимемо дiяльнiсть сумлiнних фiрм, плануємо налагоджувати дiлове спiвробiтництво з будiвельними палатами та будiвельними органiзацiями зарубiжних країн. Крiм того, будемо органiзацiйно забезпечувати реалiзацiю програмних цiлей Будiвельної палати України. Налагодимо роботу представництв палати, її комiтетiв, третейського суду.
Довiдка. Будiвельна палата України була створена в листопадi 2005-го та зареєстрована в Мiнiстерствi юстицiї України 5 травня 2006 року.
