Влада розчищає шлях для забудовників

Новий уряд знову обіцяє відновити ринок будівництва і повернути довіру інвесторів. Для порятунку галузі, вважають чиновники, спершу треба допомогти будівельним компаніям.

Про те, що виконавча і законодавча гілки синхронно працюють на поліпшення життя вітчизняних забудовників, свідчать їх останні рішення, при цьому так само синхронно вони забувають про звичайного інвестора.

Так, найближчим часом Міністерство регіонального розвитку і будівництва планує повернутися до старої схеми порятунку житлових об'єктів з готовністю більше 70%.

Питання вже було узгоджене з прем'єр-міністром Миколою Азаровим на нараді керівників українських будівельних компаній і представників профільного відомства .

За словами голови Мінрегіонбуду Володимира Яцуби, 2010 року зусилля міністерства буде спрямовано на завершення будівництва 459 об'єктів на 50 тисяч квартир, це удесятеро більше за результат попереднього уряду . Для добудови цих апартаментів, зазначив міністр, необхідно 5,4 мільярда гривень.

У свою чергу, Азаров підтвердив можливість надання такої суми. "У принципі, цифра пасивна. Я думав, там щось істотніше, а 5 мільярдів - цілком реальна цифра. Скажемо прямо: гроші є", - запевнив головний урядовець.

Однак де взяти кошти на будівельну програму, прем'єр не сказав. Сьогодні відомо, що з наявних джерел держава може виділити близько 3,5 мільярда гривень.

Частина цієї суми - 1,4 мільярда гривень - передбачена у держбюджеті на 2010 рік на будівництво доступного житла. Ще одним джерелом фінансування є кошти Державної іпотечної установи обсягом 2 мільярди гривень.

Іншу частину суми, вважає Яцуба, може забезпечити НБУ. "Національний банк обіцяв забезпечити пільгове кредитування при наявності державних гарантій. Тепер вони є. І на наш погляд, ці кошти потрібно спрямувати на пільгове кредитування забудовників та здешевлення кредитів для населення", - наголосив міністр.

Утім, голова Нацбанку Володимир Стельмах має з цього приводу іншу думку. Він зауважив, що питання здешевлення кредитів для населення на купівлю житла не належить до компетенції його відомства.

"Питання дешевих позик для населення знаходиться у руках місцевих органів влади. Наприклад, можна знизити податок на зарплату на 5-7 % тим, хто бере кредити. Це буде реальна знижка", - відзначився креативною думкою керманич установи.

Стельмах також дорікнув забудовникам за непомірно високу вартість "квадрата". За його словами, окрім ціни на житло, яка з 2003 року виросла вчетверо, покупців відлякує порушення прав інвесторів і недотримання термінів введення будинків в експлуатацію.

Вдосконалити захист інвесторів мали змогу українські парламентарі, які недавно прийняли зміни до законодавства щодо державного регулювання у сфері будівництва.

Більше року депутатам знадобилося для того, щоб зафіксувати свої напрацювання - законопроект було розглянуто у першому читанні ще 17 березня 2009 року.

Незважаючи на значний час, остаточна версія документа викликає в юристів неоднозначні враження.

Однією з найважливіших змін депутати називають заборону фінансовим установам, які управляють фондами фінансування будівництва (ФФБ), надавати кошти на зведення об'єктів до отримання компанією права на будівельні роботи.

Законодавці, напевно, вирішили, що цієї гарантії для зменшення ризиків достатньо, зазначила "Економічній правді" юрист компанії "Василь Кісіль і Партнери" Наталія Доценко-Білоус.

"Ця вимога і так виконувалася учасниками ФФБ, оскільки укладення іпотечного договору, об'єктом якого є майнові права на нерухомість, можливе лише за наявності у забудовника дозволу на виконання будівельних проектів", - пояснила експерт.

Ще однією дискусійною нормою законопроекту юрист називає скасування обов'язкового страхування ризиків. З моменту набрання законом чинності, якщо президент його підпише, страхування будівельно-монтажних робіт і майнових ризиків інвестора буде не потрібним.

В парламенті стверджують, що таким чином позбулися додаткового фінансового тягаря для забудовників. До того ж, неефективним вважають страхування і самі інвестори.

"Страхові виплати, однозначно, призводили до подорожчання собівартості об`єкта будівництва та, у свою чергу, до подорожчання вартості житла. Подібні виплати завжди виносили на своїх плечах покупці", - наголосив президент Асоціації допомоги постраждалим інвесторам Олексій Гончарук.

Втім, інші нововведення депутатів взагалі позбули інвесторів будь-яких гарантій. Так, законодавець скасував вимогу до власного капіталу ФФБ, який повинен був формуватися грошовими коштами і бути еквівалентним 1 мільйону євро, нагадує Білоус-Доценко.
"З огляду на відсутність обмежень на обсяг залучених управителем коштів, що прописано у законі про фінансово-кредитні механізми, і кількість створюваних ФФБ, виникає логічне питання, чим буде забезпечена діяльність та зобов'язання управителя перед довірителями?",  - дивується юрист.

Більш категорично охарактеризував норму законопроекту голова Асоціації інвесторів будівництва житлового будинку Валерій Биковець. "Невже сьогодні можна довіряти фінансовим компаніям, на балансі у яких стіл і стілець", - зазначив він.   

При цьому, констатують юристи, без уваги залишилися більш актуальні питання. Досі чиновники не можуть винайти дієвого механізму заміни забудовника в умовах призупиненого проекту. Окрім цього, в законодавстві також не передбачено випадків дострокового припинення фонду фінансування будівництва.

Такий стан справ, за словами експертів, не сприяє відновленню довіри покупців до новобудов. Люди не ризикують вкладати кошти у незавершене будівництво. Хоча до 2008 року, в середньому щороку, населення фінансувало 65% новозбудованого житла.