Власники землі отримали близько 55 мільйонів гривень орендної плати

Агровиробники Переяславщини (Київська область) до кінця року прагнуть завершити розрахунки з пайовиками та бюджетом – платять чесно і немало. Самі теж не лишаються в накладі. Так каже Анатолій Онищенко (52 роки), начальник управління агропромислового розвитку РДА, аналізуючи остаточні підсумки нинішнього сільськогосподарського року в районі.

– Анатолію Івановичу, треба розуміти, що виробники вже зібрали навіть всю кукурудзу?

– Саме так, всі господарства успішно завершили увесь комплекс польових робіт, і маємо остаточні цифри результатів їхньої діяльності в цілому. Таким чином, середня врожайність всіх зернових культур у районі становить 59,5 ц/га – це такий же показник, як і минулого року.   Р азом з тим у ряді господарств, це великі землекористувачі, які традиційно успішно господарюють, середня врожайність склала від 70 до 90 ц/га. Є й унікальні приклади: невелике фермерське господарство «Святослав», яке вирощувало кукурудзу та пшеницю, завершило жнива з результатом понад 100 ц/га. Тобто, зважаючи на складні погодні умови цього року, наші виробники досить гідно впоралися із завданням і забезпечили валове виробництво зерна обсягом 206 тис. тонн.

– А як господарства-орендарі розраховуються з власниками земельних паїв?

– Зараз ведеться дуже інтенсивна робота щодо цього. І як показують звітні дані, орендарі паїв розрахувалися більш як на 95 відсотків. Наприклад, торік на кінець року було тільки 80%. Та й нарікань на це від людей, що хтось із орендарів розраховується несповна чи непорядно, поменшало в рази, маємо лиш поодинокі звернення. Більше того, загальна сума орендної плати, порівняно з попереднім роком, зросла на 10 млн. грн. і за паї цьогоріч селяни отримали близько 55 млн. грн. У середньому на кожен пай в районі виплачено 2-2,7 тис. грн.

– У якій формі розплачуються землекористувачі?

– Зберігається тенденція до готівкових розрахунків. Із зазначеної загальної суми людям виплачено на руки грішми більше 41 млн. грн. Ще близько 12 млн. грн. плати видано зерном, а це понад 7 тис. тонн. Решта – це послуги та інші форми розрахунків.

– Завдяки чому так зросла загальна сума орендної плати, адже паїв не побільшало, та й збіжжя не надто здорожчало?

– Ціна пшениці й справді залишається невисокою – близько 1,5 тис. грн. за тонну, і земля в обробітку в попередніх обсягах. Справа в тому, що орендарі підвищили відсоток оплати. Всі зареєстровані договори оренди передбачають виплату не нижче законодавчо визначеного мінімального рівня в три відсотки, але більше половини їх платять чотири і навіть до 5-6 відсотків. Переважно це господарства з великою кількістю орендованої землі. Таким чином, у районі в середньому орендна плата за пай становить 4,5% його вартості.

– Проте орендарі мають ще й зобов’язання перед бюджетами різних рівнів як податкові агенти. Чи справляються?

– Обов’язковий податок з прибутку фізичних осіб (власників паїв) сплачують підприємства-орендарі за рахунок коштів пайовиків, а це 15% від суми. Цього року нарахування такого податку склали 8,3 млн. грн., з яких понад 7 млн. уже сплачено до відповідних бюджетів. Тобто затримок сплати цих коштів, як це було кілька років тому, господарства вже не допускають. Соціальна відповідальність їх перед бюджетом і перед громадами значно зросла.

– Мабуть, тому, що з’явилися ресурси і можливості для цього?

– В останні роки є підстави говорити про результативність і успішність господарювання аграріїв у районі. Є думка, що цьому сприяли, окрім іншого, врегулювання податкових відносин, вигоди в логістиці, які відкрилися з початком роботи в нас зернового терміналу «Нібулон». Тобто є економія на перевезенні зерна, та й перекупників поменшало!

Якщо раніше малоземельні фермери могли збувати свій урожай тільки їм і, зрозуміло, за нижчою ціною, то тепер напряму працюють з терміналом. Завдяки тому, що вони офіційно декларують своє зерновиробництво, продають продукцію на рівні з великими виробниками, така прозорість сприяє зміцненню економіки господарства.

Вирахування балансу по прибутках і рентабельності роботи господарств цього року ще не завершено, але є всі підстави говорити, що, зокрема, рентабельність виробництва буде не нижчою минулорічного показника, тобто понад 40 відсотків. Торік у районі лише чотири господарства (різних форм власності) мали збитковий баланс, і причиною того були лише кредитні зобов’язання, а не невміння господарювати.

– Землероби, як, мабуть, ніхто інший, уже зараз мають планувати свою роботу на наступний рік і готуватися до цього. Які завдання собі ставлять?

– Займатися економічно вигідними культурами: соняшником, соєю, кукурудзою. Попри все в районі подбали і про стратегічну економіку – посіяли 12,5 тис. га озимої пшениці, хоча ціни на хліб і не такі високі. Близько тисячі гектарів є озимого ячменю, трохи жита. Вся решта будуть ярі культури. Але за круп’яні ніхто вже не береться, попри те, що гречана крупа зараз коштує близько 20 грн. за кілограм, виробникам її невигідно вирощувати. Цього сезону одне господарство посіяло її на 20 га, але врожайність була всього 10 ц/га – заважає особливість достигання та збору гречки. Стимулювати виробників її вирощувати можна тільки економічно, і це вже є завдання держави.

Наприкінці року щиро вітаю всіх агровиробників і землеробів з новорічно-різдвяними святами! Насамперед бажаю здоров’я, благополуччя, щоб ваша праця приносила плідні результати і оберталася достатком та радістю в кожній родині. Щоб хліборобам сприяли погода і економіка в країні, щоб на нашій рідній українській землі якнайшвидше запанував мир і спокій!

Інтерв’ю вела Валентина БАТРАК