Як малюють, так i будують
Невисокий фаховий рiвень вiтчизняних проектних органiзацiй не впливає на обсяги їх робiт. Утiм, поки що…
Проблема якостi
За даними мiнiстра регiонального розвитку та будiвництва України Василя Куйбiди, з понад 22 тисяч проектiв, що проходили експертизу протягом минулого року, бiльше восьми тисяч були поверненi на доопрацювання, а 85 — взагалi вiдхиленi. Мiнiстр вважає, що це надто великий вiдсоток браку, тому проектанти потребують пiдвищення квалiфiкацiї.
За iнформацiєю Мiнрегiонбуду, сьогоднi в Українi працює 3 768 юридичних осiб, якi надають послуги у сферi архiтектури, iнженерної та технiчної дiяльностi, пов’язаної з будiвництвом. Проте, на думку мiнiстра, кiлькiсть не переходить у якiсть. Загальний стан проектної справи в Українi далеко не найкращий. «Можливо, ми перебуваємо на вищому рiвнi, нiж це було 15–20 рокiв тому, але у зв’язку зi вступом у СОТ, маємо явнi шанси програти у жорсткiй конкуренцiї з тими проектними органiзацiями, якi прийдуть в Україну, — сказав на недавнiй прес-конференцiї Василь Куйбiда. — Якщо ми не хочемо цього допустити, то мусимо консолiдувати зусилля i створити вiдповiднi умови для швидкої модернiзацiї наших проектних iнституцiй».
Про те, що працiвники проектних установ потребують пiдвищення рiвня квалiфiкацiї, говорять i в Асоцiацiї «Українське об’єднання проектних органiзацiй». Як приклад наводять ситуацiю з проектними роботами з реконструкцiї НСК «Олiмпiйський»: начебто вiтчизнянi проектанти не в змозi справитися iз цим завданням, тому до спiвпрацi запросили китайських фахiвцiв.
Кадровий брак
Отже, основною проблемою галузi є таки вiдсутнiсть квалiфiкованих кадрiв. «Якщо колись вузи мали по п’ять груп з пiдготовки проектантiв, то тепер лише по однiй-двi, — говорить Тетяна Мельник, директор фiрми «Ательє архiтектури» (Iвано-Франкiвськ). — Та й молодому фахiвцевi вiдразу не довiрять важливу роботу, зрозумiло, що вiн мусить набратися досвiду. Брак кадрiв — це єдина проблема, яка нас турбує».
А на думку заступника головного архiтектора Iвано-Франкiвська Iгоря Чолiя, ця проблема настiльки серйозна, що головна проектна органiзацiя мiста «Дiпромiсто» повертає на роботу працiвникiв, якi вже давно пiшли на пенсiю.
«Управлiння архiтектури стикається iз браком професiйних проектантiв. Є багато нарiкань на невеликi проектнi органiзацiї, — розповiдає Iгор Чолiй. — Часто буває так, що на мiстобудiвельнiй радi ми вiдхиляємо поданий проект i вiдправляємо його на доопрацювання. Недосвiдченi фахiвцi не здатнi з першого разу зробити якiсний проект».
Пiдтримують «проектну» стурбованiсть i мiсцевi рiелтори. «Подивiться, у що вони перетворили iсторичну частину мiста, — говорить Сергiй Майзель, директор РК «Прикарпатський дiм». — Сьогоднi архiтектори просто з гiршого вибирають краще. Як на мене, у мiстi склалася критична ситуацiя. I це лише зовнi. А подивiться, яке планування квартир, якi пiд’їзди у будинках?.. ». За словами Сергiя Майзеля, окремi проектнi фiрми «набили руку на проектуваннi котеджiв, але їх умiння не поширюється на масштабнi об’єкти».
Вiтер з заходу
За словами Сергiя Майзеля, вихiд iз нинiшньої ситуацiї необхiдно шукати за кордоном. «Треба запрошувати працювати у вiтчизнянi органiзацiї проектантiв iз Європи та переймати в них досвiд», — вважає вiн.
Проектант Тетяна Мельник вважає, що членство у СОТ Українi в цьому планi не зашкодить. За її словами, пройде так званий «природний вiдбiр»: ринок очиститься вiд неквалiфiкованих проектних органiзацiй.
А на думку мiнiстра Василя Куйбiди, виходом може бути удосконалення нормативної бази. Мовляв, нинi у будiвельнiй галузi дiє 1191 нормативний документ, 724 з яких розробленi ще за часiв СРСР. «Якщо ми будемо такими ж темпами розробляти новi державнi будiвельнi норми, то оновити нормативну базу зможемо десь за 20 рокiв. Це неприйнятно», — сказав Василь Куйбiда.
Всеукраїнська перспектива
Незважаючи на проблеми, роботи проектантам в Українi вистачає. I квалiфiкованим, i не дуже. «Усi проектнi фiрми, принаймнi в Iвано-Франкiвську, нинi серйозно працюють, — говорить Тетяна Мельник. — Маємо будiвельний бум, вiдповiдно проектанти просто завантаженi роботою».
На думку Iгоря Чолiя, кожен замовник знаходить «свого» проектанта. «Нинi дуже важко розмiстити велике замовлення в серйознiй фiрмi, що займається проектами. Зазвичай iнвестори постiйно працюють з однiєю проектною органiзацiєю (якщо вона їх влаштовує) i не охоче йдуть за допомогою до iншої», — говорить заступник головного архiтектора мiста. Зауважує, що в Iвано-Франкiвську є фiрми, якi проектують не тiльки в обласному центрi Прикарпаття, а й по всiй Захiднiй Українi, ба навiть у Києвi.
«Для проектних фiрм зараз вiдкрилися новi перспективи, — додає Iгор Чолiй, — Адже до першого сiчня цього року лiцензiю для здiйснення проектних робiт видавали в регiонах, i фiрми мали працювати лише там, де зареєстрованi. Тепер їх лiцензують у Києвi, i такий дозвiл дає право на роботу по всiй територiї України».
Iвано-франкiвськi проектанти зауважують, що отримання лiцензiї в Києвi дозволить забрати з ринку неквалiфiкованих працiвникiв. Адже нинiшня спецiальна комiсiя висуває жорсткiшi вимоги, зокрема, перевiряє не лише досвiд органiзацiї, а й розробленi проекти, кiлькiсть i квалiфiкацiю персоналу.
Говорять фахiвцi
За даними мiнiстра регiонального розвитку та будiвництва України Василя Куйбiди, з понад 22 тисяч проектiв, що проходили експертизу протягом минулого року, бiльше восьми тисяч були поверненi на доопрацювання, а 85 — взагалi вiдхиленi. Мiнiстр вважає, що це надто великий вiдсоток браку, тому проектанти потребують пiдвищення квалiфiкацiї.
За iнформацiєю Мiнрегiонбуду, сьогоднi в Українi працює 3 768 юридичних осiб, якi надають послуги у сферi архiтектури, iнженерної та технiчної дiяльностi, пов’язаної з будiвництвом. Проте, на думку мiнiстра, кiлькiсть не переходить у якiсть. Загальний стан проектної справи в Українi далеко не найкращий. «Можливо, ми перебуваємо на вищому рiвнi, нiж це було 15–20 рокiв тому, але у зв’язку зi вступом у СОТ, маємо явнi шанси програти у жорсткiй конкуренцiї з тими проектними органiзацiями, якi прийдуть в Україну, — сказав на недавнiй прес-конференцiї Василь Куйбiда. — Якщо ми не хочемо цього допустити, то мусимо консолiдувати зусилля i створити вiдповiднi умови для швидкої модернiзацiї наших проектних iнституцiй».
Про те, що працiвники проектних установ потребують пiдвищення рiвня квалiфiкацiї, говорять i в Асоцiацiї «Українське об’єднання проектних органiзацiй». Як приклад наводять ситуацiю з проектними роботами з реконструкцiї НСК «Олiмпiйський»: начебто вiтчизнянi проектанти не в змозi справитися iз цим завданням, тому до спiвпрацi запросили китайських фахiвцiв.
Кадровий брак
Отже, основною проблемою галузi є таки вiдсутнiсть квалiфiкованих кадрiв. «Якщо колись вузи мали по п’ять груп з пiдготовки проектантiв, то тепер лише по однiй-двi, — говорить Тетяна Мельник, директор фiрми «Ательє архiтектури» (Iвано-Франкiвськ). — Та й молодому фахiвцевi вiдразу не довiрять важливу роботу, зрозумiло, що вiн мусить набратися досвiду. Брак кадрiв — це єдина проблема, яка нас турбує».
А на думку заступника головного архiтектора Iвано-Франкiвська Iгоря Чолiя, ця проблема настiльки серйозна, що головна проектна органiзацiя мiста «Дiпромiсто» повертає на роботу працiвникiв, якi вже давно пiшли на пенсiю.
«Управлiння архiтектури стикається iз браком професiйних проектантiв. Є багато нарiкань на невеликi проектнi органiзацiї, — розповiдає Iгор Чолiй. — Часто буває так, що на мiстобудiвельнiй радi ми вiдхиляємо поданий проект i вiдправляємо його на доопрацювання. Недосвiдченi фахiвцi не здатнi з першого разу зробити якiсний проект».
Пiдтримують «проектну» стурбованiсть i мiсцевi рiелтори. «Подивiться, у що вони перетворили iсторичну частину мiста, — говорить Сергiй Майзель, директор РК «Прикарпатський дiм». — Сьогоднi архiтектори просто з гiршого вибирають краще. Як на мене, у мiстi склалася критична ситуацiя. I це лише зовнi. А подивiться, яке планування квартир, якi пiд’їзди у будинках?.. ». За словами Сергiя Майзеля, окремi проектнi фiрми «набили руку на проектуваннi котеджiв, але їх умiння не поширюється на масштабнi об’єкти».
Вiтер з заходу
За словами Сергiя Майзеля, вихiд iз нинiшньої ситуацiї необхiдно шукати за кордоном. «Треба запрошувати працювати у вiтчизнянi органiзацiї проектантiв iз Європи та переймати в них досвiд», — вважає вiн.
Проектант Тетяна Мельник вважає, що членство у СОТ Українi в цьому планi не зашкодить. За її словами, пройде так званий «природний вiдбiр»: ринок очиститься вiд неквалiфiкованих проектних органiзацiй.
А на думку мiнiстра Василя Куйбiди, виходом може бути удосконалення нормативної бази. Мовляв, нинi у будiвельнiй галузi дiє 1191 нормативний документ, 724 з яких розробленi ще за часiв СРСР. «Якщо ми будемо такими ж темпами розробляти новi державнi будiвельнi норми, то оновити нормативну базу зможемо десь за 20 рокiв. Це неприйнятно», — сказав Василь Куйбiда.
Всеукраїнська перспектива
Незважаючи на проблеми, роботи проектантам в Українi вистачає. I квалiфiкованим, i не дуже. «Усi проектнi фiрми, принаймнi в Iвано-Франкiвську, нинi серйозно працюють, — говорить Тетяна Мельник. — Маємо будiвельний бум, вiдповiдно проектанти просто завантаженi роботою».
На думку Iгоря Чолiя, кожен замовник знаходить «свого» проектанта. «Нинi дуже важко розмiстити велике замовлення в серйознiй фiрмi, що займається проектами. Зазвичай iнвестори постiйно працюють з однiєю проектною органiзацiєю (якщо вона їх влаштовує) i не охоче йдуть за допомогою до iншої», — говорить заступник головного архiтектора мiста. Зауважує, що в Iвано-Франкiвську є фiрми, якi проектують не тiльки в обласному центрi Прикарпаття, а й по всiй Захiднiй Українi, ба навiть у Києвi.
«Для проектних фiрм зараз вiдкрилися новi перспективи, — додає Iгор Чолiй, — Адже до першого сiчня цього року лiцензiю для здiйснення проектних робiт видавали в регiонах, i фiрми мали працювати лише там, де зареєстрованi. Тепер їх лiцензують у Києвi, i такий дозвiл дає право на роботу по всiй територiї України».
Iвано-франкiвськi проектанти зауважують, що отримання лiцензiї в Києвi дозволить забрати з ринку неквалiфiкованих працiвникiв. Адже нинiшня спецiальна комiсiя висуває жорсткiшi вимоги, зокрема, перевiряє не лише досвiд органiзацiї, а й розробленi проекти, кiлькiсть i квалiфiкацiю персоналу.
Говорять фахiвцi
Василь Гуменюк, заступник голови правлiння фiрми «Iвано-Франкiвськбуд»:
«Наша фiрма зiткнулася з такою проблемою: у мiстi багато проектантiв, а серйозно спроектувати певний об’єкт вони не можуть. В Iвано-Франкiвську є хороша проектна органiзацiя «Дiпромiсто», її потрiбно розвивати: пiдсилити новими хорошими проектантами та архiтекторами. Хоча я не проти маленьких проектних органiзацiй, хай би лише роботу виконували якiсно».
Тарас Виноградник, директор будiвельної фiрми «Маодот-1», Iвано-Франкiвськ:
«Ми вже вибрали проектну органiзацiю, з якою працюємо i плануємо працювати й надалi. Перш за все звертали увагу на досвiд фiрми та на нестандартний пiдхiд у проектуваннi. Проектант має спланувати ту чи iншу будiвлю не з точки зору, що актуально нинi. Бо поки пройде етап проектування, а поки зведуть саму будiвлю, то вона вже буде неактуальною. Тому, як на мене, хороший фахiвець має дивитися наперед, i проектувати з розрахунку, що буде актуальним i комфортним через 3–5 рокiв».
