Згорів замок Леоніда Черновецького

Вражаюча пустка

Щодня зазнає убивчої руйнації так званий замок Леоніда Черновецького. Спритники тягнуть звідти будівельні матеріали, виривають із приміщень труби, арматуру, прихоплюють ще добротні столярні вироби, цуплять рідкісну черепицю… Із усіх веж, які напинаються над «хатинкою», уже здерли мідні пластини.

Майже всі вікна потрощено, чимало рам – на землі. Черепиця – ніби посічена градом. Хоча цей замок і височіє на пагорбі, але закрадається думка, що його скоро можуть поглинути хащі, які вже щільно звідусіль обступили будівлю.

Торік будинок дуже потерпів від пожежі. Чи хтось пустив півня, чи вогонь випадково взяв «в обійми» цю споруду – невідомо. Дуже понівечено крило четвертого поверху, дах.

Цей замок так і не довели до пуття, недобудували. Він має конкретну адресу – село Хлепча Васильківського району, вулиця Косіора, 20.

Недовершений палац можна було б показувати туристам, жартують деякі люди в селі. А й справді. І привабити таким оголошенням:

– У селі Хлепча ви матимете змогу оглянути величний замок Черновецького, збудований на стародавній манер архітектором Борисом Писаренком. Він розташований на пагорбі, з якого відкривається чудовий краєвид. Поруч із замком – крутояр, порослий лісом і чагарником. Саме цей лісок колись хотів викупити пан Черновецький, щоб приєднати до свого володіння та перекинути крізь яр ланцюговий міст. За місцевими переказами, із палацу до цієї яруги веде підземний хід. Переступивши поріг замку, ви довідаєтеся про його таємниці, почуєте різні легенди, одна з яких розповідає про привиди, які в ночі блукають численними залами. Одна з легенд стосується потаємної кімнати.Кажуть, що саме в ній хазяї мали намір зберігати своє-злато…

Розміри замку Черновецького – 20 на 30 метрів, висота – 26. Загальна площа – 1 990 квадратних метрів, а житлова – 648. На території маєткузбудовано водонапірну башту, господарський, технічний блоки, гаражі.

Ось уже багато років цей дім, що так і перетворився на диво-палац, бованіє жахаючою пусткою. Усе тут завмерло, оніміло, закам’яніло. Ніби якийсь злий ворожбит залишив палац на березі міфічної  Забудь-річки, що відокремлює земний світ від потойбічного. Ні, це – реальність, бо на стіні однієї з кімнат ми прочитали на злобу дня: «Путін ху…ло!»

Про перший камінь на будові

На початку 90-х для підлеглих Черновецького з його фірми (СП «Комерційні системи» концерну «Правекс») у Хлепча було розбито шість ділянок (одній людині гектар землі під забудову ніхто не насмілився б дати) приблизно по 15 соток. А потім якимось чином ці земельні шматки стали одним цілим (їх було об’єднано) і згодом вони опинилися під повним контролем Черновецького, який на цій території вирішив«посадити» великий замок. 1993 року замок Черновецькоговипнувся на повен зріст без жодних документів (це вже згодом було узаконено цю нерухомість). Він вразив місцевих своїми розмірами, дивовижними, як на той час, архітектурними формами; люди були приголомшені тим, що мільйонер, не зробивши жодного внеску в соцрозвиток села, раптом затесався в дачники.

Проект будинку для Черновецького розробив архітектор Борис Писаренко, який до речі, здійснював авторський нагляд за цим будівництвом, був тут і виконробом, і постачальником матеріалів, себто довіреною особоюЧерновецького. Якось Писаренко в розмові з автором цих рядків відверто сказав, що й серце, і душу вклав у цю забаганку банкіра-мільйонера.

Як зазначено в документах щодо витрат на це будівництво, загальна собівартість  зведення будинку становила суму, що еквівалентна 700 тисячам доларів.

Патент на будинок 

Архітектор просив Черновецького укласти з ним авторську угоду.

– Однак Леонід Михайлович відповів, що в цьому немає жодної необхідності, оскільки він є «надзвичайно порядною людиною». І тому, за його словами, щедро винагородить мене за працю. Я й повірив, на свою голову, – пригадував Борис Писаренко. –  Одного разу Черновецький сказав мені: «Построим дом, вы придете ко мне и выберете себе любую машину, которая понравится». Пригадуєте,  на початку 90-х, поблизу Будинку вчителя Черновецький мав майданчик, де продавалися дорогі іномарки? От саме сюди я й повинен був прийти та взяти собі якогось«Мерседеса», – пригадував Писаренко. – Одержав дулю з маком. Якось прийшов до Леоніда Михайловича погодити інтер’єр останнього поверху, де, крім усього іншого, мала бути більярдна. Черновецький приголомшив – сказав, що моїх послуг більше не потребує. І я опинився на вулиці…

Тоді архітектор вирішив «пободатися». Домігся, щоб йому видали Свідоцтво про державну реєстрацію права автора на твір за № 496. А «твір за № 496» – це замок Черновецького.

Словом, ця спорудав селі Хлепча є… інтелектуальною власністю Бориса Писаренка. А відтак, як стверджують правники, під час проведення всіх комерційних операцій із цією нерухомістю треба неодмінно враховувати авторське право архітектора Писаренка. Реконструювати, перебудовувати дім – лише за згодою архітектора. Цього ніхто з колишніх і нинішніх власників маєтку й не думав робити. Отже, порушується закон.

Свого часу Борис Писаренко подав заяву до суду«Про захист інтелектуальної власності, авторських прав та відшкодування збитків, заподіяних порушенням авторських прав». Відповідачем було визначено Леоніда Черновецького, а співвідповідачем – українське представництво«Газпрому». Сума позову становила– 419 216 гривень.

Як зазначав адвокат Писаренка ЄвгенНагорний, ще на початку розгляду цієї скандальної справи на суд чинився шалений тиск. Мета була одна: Черновецький не повинен програти…

–  Авторство Писаренка ніким не оскаржувалося, – розповідав юрист Нагорний. – Ми надали суду необхідні документи, повідомили, що є свідки… Судді зробили все, щоб мільйонер не програв.

Безкінечний продаж нерухомості

Розпочинаючи з 1995 року,  замок Черновецького переходить із рук у руки. Його купують і згодом перепродують. Тим часом протягом багатьох років ніхто не обробляє земельну ділянку (майже гектар!), яка закріплена за цим палацом. Колись родюча земля стала тепер мертвою зоною.

Певно, банкір не мав наміру мешкати тут. Просто будинок був потрібен для того, щоб заробити на його продажу гарні гроші.

Уперше замок було виставлено на продаж 1995 року. І зробив це його господар – ЛеонідЧерновецький. Він якось відшукав представників російського «Газпрому» і домовився з ними щодо продажу свого супермаєтку в селі Хлепча.

Є версія, що знайомство мільйонера Черновецького з газовими магнатами було аж ніяк не випадковим. Свого часу господар імперії «Правекс» мав певну дотичність до газового бізнесу. Звідтіля й ноги ростуть?

У селі подейкували, що Черновецький продав газпромівцям замок за півтора мільйона доларів. За деякими даними, росіяни вважалися господарями замку з 1995-го до 2006-й роки.

Протягом одинадцяти років «Газпром» чомусь не спромігся довести до ладу хлепчанську нерухомість.  Хоч спочатку цей монополіст мав конкретні плани щодо завершення будівництва.

У березні 2006-го газовики продали маєток. Його новим власником став один із мешканців Києва. А того ж року, у  грудні, палац опинився в інших руках – його придба взнову якийсь киянин. Знаючі люди  кажуть, що цей чоловік заплатив мільйон 590 тисяч гривень.

Але ось яка комедія: періодично змінюються господарі замку, однак доводити будинок до пуття ніхто не поспішає.

*   *   *

Одного разу автор цих рядків поцікавився в архітектора Писаренка, чи не хотів би він подивитися, що нині сталося з творінням його рук, тобто з палацом, що будувався для Черновецького.

– Знаєте…  Я чомусь боюся туди їхати, – промовив Борис Назарович. – Мені лячно від того, що там побачу. Замість красивого замку в стародавньому стилі, мабуть, побачу жалюгідну споруду, монстра якогось. Адже проект так і не дали довести до пуття. Отож навіщо серце краяти? Стільки зусиль, енергії витрачено… І все марно. Але там, у Хлепча – частинка моєї душі!

У цьому замку справді є потайна кімната. Її ночами будував архітектор Писаренко. Про це – у наступній публікації.

Леонід Фросевич

Лариса Бінько

Фото Леоніда Фросевича