Кисневе голодування: що відбувається з повітрям у Києві та де краще жити, щоб вільно дихати

Щорічно 5 липня міжнародна спільнота святкує Всесвітній день навколишнього середовища, запроваджений Генеральною асамблеєю ООН в 1972 році. До цієї дати журналісти порталу Domik.ua підготували спеціальний матеріал, в якому з'ясували вплив забрудненого повітря на організм людини і проаналізували стан повітря в Києві. Стаття написана за підтримки житлового комплексу /Чайка\ від забудовника «Омокс».

Забруднене повітря — фактор ризику № 1

Повітря — одна з найнеобхідніших умов нашого існування. Однак уже багато років поспіль його стан погіршується. Замість суміші азоту й кисню ми дихаємо суспензією з мікрочастинок пилу, вихлопних газів, вірусів та інших забруднюючих речовин. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), близько 91% населення планети проживають у районах, рівень забруднення повітря в яких перевищує безпечний.

Найбільш очевидні порушення, які спричиняє забруднене повітря, — респіраторні захворювання, онкологія, алергії, ішемічна хвороба серця. Але це ще не все. У 2015 році американські вчені провели цікаве дослідження. За допомогою МРТ вони вивчили мозок 943 здорових дорослих до 60 років, які проживають на північному сході США. Отримані результати порівняли з рівнями забруднення в тих локаціях, де жили ці люди. З'ясувалося, що ті американці, які проживали в районах із більш високим рівнем забруднення, мали менший обсяг мозку. А роком пізніше було проведено подібне дослідження на дітях. Результати не порадували: у малюків, народжених від матерів із районів з високим рівнем забрудненості повітря, в п'ять разів більше шансів народитися з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю (СДУГ). 

При Університеті Британської Колумбії в Канаді працює центр екологічних захворювань. Згідно з дослідженням його вчених, усього дві години вдихання токсичного повітря достатньо для змін в організмі на генному рівні. Забруднення не змінюють саму ДНК, але можуть доповнити генну послідовність чужорідними хімічними елементами.

У 2019 році співробітники Массачусетського технологічного університету провели дослідження, виявивши взаємозв'язок між рівнем забруднення повітря та настроєм людини. Вчені довели, що апатія та депресивні думки ростуть прямо пропорційно сплескам забруднення повітря.

Читайте також: Місто vs. передмістя: де краще жити?

Стан повітря в Києві в 2021 році

Глобальна платформа IQAir займається вивченням якості повітря з 1963 року, щодня публікуючи дані про рівень забруднення повітря на інтерактивній карті світу. Оскільки стан повітря — динамічний показник, картина постійно змінюється. За даними моніторингу IQAir, Київ все частіше потрапляє в списки найбільш забруднених міст світу. Так, 5 грудня 2020 року наша столиця України опинилася в помаранчевій зоні небезпеки. Рівень забруднення становив 142 пункти за норми в 50. За таких показників виходити на вулицю радять у респіраторах. А влітку того ж року рівень забруднення досяг 356 пунктів, і столиця перейшла в темно-фіолетову зону. Це означає дуже високу небезпеку для здоров'я, і ​​експерти не рекомендують виходити на вулицю за таких показників. 

У нинішньому році ситуація не покращилась. У лютому українська столиця увійшла в топ-20 міст із найбруднішим повітрям у світі. Рівень діоксиду сірки був вищим за норму в три, а діоксиду азоту — в п'ять-сім разів. 12 квітня 2021-го наша столиця зайняла 4-е місце в рейтингу міст світу з найбільш забрудненим повітрям. Індекс забруднення склав 159 за норми 50.

Головна причина погіршення повітря в столиці — промислові об'єкти, які давно потребують модернізації, а також стрімке зростання кількості автомобілів. За даними AutoConsalting, на початок 2021 року показник автомобілізації на 1000 жителів у Києві вперше перевищив 400 автівок і склав 407 авто/1000 жителів. При цьому за рік кількість автомобілів збільшилася на 4,1%, або майже на 50 тис. авто.

Чи є вихід? 

Зелена урбаністика — це наука про створення екологічно орієнтованих міських систем. Серед інших завдань вона вирішує питання про те, чим ми будемо дихати в мегаполісах вже в найближчому майбутньому. Адепти цієї науки впевнені: висадка нових дерев — найбільш доступний та ефективний спосіб боротися з рівнем забрудненості повітря. Зелені насадження дозволяють усунути дві третини шкідливих викидів в атмосферу, до яких призводить діяльність людини. Так, 1 га соснового лісу поглинає приблизно 1-1,5 т СО2 на рік, тополя — 5-7 т. Дерева не тільки поглинають вуглекислий газ, а й працюють як фільтри, затримуючи пил, який також потрапляє в легені людини.

Крім необхідності висаджувати дерева, зелена урбаністика спонукає будівельні компанії розвивати пішохідну та велосипедну інфраструктуру, використовувати поновлювані джерела енергії, прищеплювати мешканцям новобудов культуру сортування відходів. Проте в гонитві за прибутком деякі забудовники не дотримуються цих правил. Навіть навпаки — вирубують дерева, забудовуючи колишні зелені зони багатоповерхівками.

Де жити, щоб дихати

Розуміючи важливість чистого повітря для здоров'я своєї родини, багато киян переїжджають у передмістя. Найпопулярніші напрями для подібної «зеленої міграції» — вишгородське, обухівське, житомирське. Так, село Чайки розташоване в Бучанському районі Київської області, в 500 м від Житомирської траси. На сході воно межує з Петропавлівською Борщагівкою, а на заході — з лісом, який належить до Голосіївського національного парку площею 11 тис. га. Будь-яка несанкціонована вирубка в парку заборонена, оскільки це легені нашого міста та історична спадщина.

Читайте також: Як живеться в ЖК /Чайка\: два роки потому

Близькість до лісу сприяла тому, що на території села Чайки з'являлися численні санаторії. Один із них почали будувати в 90-х, але потім будівництво закинули. Пізніше ділянку передали приватному забудовнику «Омокс». Вирішивши продовжити концепцію санаторного комплексу, той постановив не вирубувати вікові сосни на ділянці, а побудувати будинки між ними. Так на території 39 га з'явилися 33 будинки житлового комплексу /Чайка\. Аби не створювати ефекту суцільної забудови, проєктувальники зробили їх різної висоти та форми. Територію огородили, залишивши декілька в'їзних груп, на яких встановлені контрольно-пропускні пункти зі шлагбаумами. Через дорогу від комплексу розташований сосновий ліс. Повітря в ньому має цілющі властивості — недарма тут працюють два санаторії. Тему лісу вирішили розширити і в самому житловому комплексі, відвівши під паркову зону цілих 15 га. Тут облаштовані алеї для прогулянок, затишні зони відпочинку зі зручними лавками ручної роботи, численні дитячі та спортивні майданчики.

Висновки

Забруднене повітря — глобальна проблема нашого часу, що призводить до страшних наслідків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно 7 млн ​​людей у ​​світі помирають від хвороб, викликаних забрудненим повітрям. Ми не в силах вирішити цю проблему самотужки, але здатні зробити посильний внесок: більше ходити пішки, сортувати сміття, обирати продукти з мінімальною упаковкою, висаджувати дерева. Й, безумовно, ми самостійно можемо вибирати місце, де нам жити. Заміський комплекс /Чайка\ знаходиться в санаторно-курортній зоні в 10 хвилинах від Києва, в оточенні лісів. Отже, місцеві мешканці мають, окрім інших переваг, одну з найрозкішніших опцій наших часів — можливість дихати на повні груди.

Прочитати відгуки місцевих жителів, поставити питання та подивитися фото новобудови можна на форумі ЖК /Чайка\.

Інформаційно-аналітичний відділ Domik.ua

© domik.ua, 2021