Мітинг постраждалих інвесторів недобудов: чого вимагали та що отримали

14 червня 2021 року під будівлею Міністерства розвитку громад та територій в Києві відбувся мітинг інвесторів столичних та приміських недобудов. Близько 60 постраждалих від будівельних афер українців ділилися своїми історіями, вимагали від влади дотримання обіцянок та чекали, щоб до них вийшов міністр Олексій Чернишов або його заступник Василь Лозинський. Разом із мітингувальниками на діалог з владою чекала журналістка порталу Domik.ua, яка в процесі встигла поспілкуватися з інвесторами недобудов.

Обрушена піраміда Войцеховського

Найчисельнішою групою, яка була представлена на мітингу, виявилися інвестори «Деміївського кварталу». Цей житловий комплекс на слуху навіть у тих киян, хто не купував там квартир: активісти «Деміївського» регулярно перекривають дороги в столиці, висловлюючи свій протест проти бездіяльності влади. У 2019 році кореспондентка Domik.ua завітала до недобудови, побачивши сумну картину: багатоповерхові будинки опалювалися дровами, електроенергію постійно відключали, при цьому місцеві мешканці оплачували комунальні послуги за завищеними тарифами.

— Відтоді нічого не змінилося, — констатує Ольга Ведутенко, власниця житла в «Деміївському кварталі» та активістка. — Два величезних будинки практично в центрі міста опалюються дров'яними котлами. Каналізації теж немає, все зливається в Дніпро через лівньовки. У минулому році 54 тис. кубометрів фекальних стоків злилося в річку. Частина мешканців отримують електроенергію від генератора, тариф — від 15 до 20 грн за кіловат. У літній період у крихітному смарті 18 кв. м за комуналку доводиться платити від 3000 до 4000 грн.

Історія «Деміївського кварталу» нагадує поганий анекдот: Державна архітектурно-будівельна інспекція спочатку видала забудовникові всі необхідні документи на будівництво, а лише потім провела перевірку об'єкта (!) та відкликала всі дозволи. При цьому перша секція була вже введена в експлуатацію, люди отримали ключі від своїх квартир і лише пізніше дізналися про те, що введення їхнього будинку було скасоване. У 2020 році суд зобов'язав Київську держадміністрацію добудувати «Деміївський квартал», але урядовці, як стверджують активісти, навіть не намагаються нічого робити.

«Флагман» — ще один житловий комплекс із плеяди проєктів Анатолія Войцеховського. У цій новобудові справи йдуть нітрохи не краще, ніж у «Деміївському кварталі». При цьому будівництво комплексу велося відповідно до всієї дозвільної документації та без порушень, стверджує Ірина Шастова, що представляє «Флагман» і «Родинний затишок».

— Коли були заарештовані будмайданчики Анатолія Войцеховського, «Флагман» і «Затишок» зупинили теж, навіть не розібравшись у суті справи. Я питала у генерального прокурора Рябошапки та столичного голови Віталія Кличка, на яких підставах було зупинене будівництво. Однак ніхто не зміг дати чіткого пояснення.

З 2016-го зведення обох житлових комплексів не ведеться. У квітні нинішнього року на сайті МВС з'явилася інформація, що добудовою «Флагмана» зацікавилися два девелопери. Була організована зустріч, девелоперським компаніями передали на вивчення первинну документацію проєктів.

— Й на цьому — все, — обурено заявляє пані Ірина. — Минуло два місяці, новин немає, документи ніби канули в Лету. Тому ми й хочемо, щоби до нас вийшов представник влади та озвучив, на якому етапі переговори та що взагалі відбувається. Хіба ми не маємо права знати?

Крім перерахованих вище, на мітингу були присутні представники житлових комплексів «Синьоозерний», «Східна брама», «Шулявський» та «Перлина Троєщини». Ці проєкти Анатолія Войцеховського розташовані на різних околицях столиці, але об'єднує їх одне: вони досі не добудовані й проблем там — хоч греблю гати. «Ми просто хочемо, щоб влада нас побачила, почула та почала хоч щось робити. Тому що зараз за фактом абсолютно нічого не робиться», — сумно констатують постраждалі інвестори.

«Аркада» лопнула, недобудови залишились

Коли в 2019 році у банку «Аркада» почалися проблеми, мало хто вірив, що забудовник з 25-річним досвідом і надійною репутацією може залишити без житла своїх інвесторів. Однак факт залишається фактом: у 2020 році банк оголосив про банкрутство, й Фонд гарантування вкладів почав процедуру ліквідації фінансової установи. Інвестори трьох масштабних комплексів — «Патріотики», «Патріотики на озерах» та «Еврики» — опинилися в підвішеному стані.

Ганна Храброва представляє новобудову «Еврика» — великий житловий мікрорайон, що складається з 30 багатоповерхових будинків. Вона розповідає, що 7 квітня поточного року було укладено меморандум про добудову проєктів «Аркади», в якому взяли участь десять сторін. Дві сторони — ДТЕК і Національний банк — взагалі не підписали його. СБУ підписала з протоколом розбіжностей, але його, на жаль, ніхто не бачив.

— За фактом меморандум не підписаний, — каже пані Ганна, — хоч про це заявили і чиновники, і засоби масової інформації. Stolitsa Group юридично на даний момент не має ніякого відношення до «Еврики». Права управителя передані фінансовій компанії «Гарант-Капітал». Однак вона не здійснює свої функції управителя, тобто не реалізує квадратні метри. Немає навіть сайту, де можна було би дізнатися про наявність та вартість квартир.

Станом на червень нинішнього року ніякого будівництва на майданчику «Еврики» не ведеться, стверджує Ганна Храброва. Вся техніка виведена, жодного робітника немає. Панельні будинки стоять із відкритими стиками, отже, в середину легко потрапляє вода. Це може ускладнити процес добудови об’єктів або взагалі зробити його неможливим.

— Ми готові, щоб нас добудовувала Stolitsa Group, держава, будь-який девелопер, який виграє тендер, якщо такий буде оголошений. Головне — щоб нас добудували. У кожного з присутніх тут таке бажання, — резюмує моя співрозмовниця. 

Поодинокі недобудови

Войцеховський та забудовники-банкрути — не єдина головна біль столичного ринку новобудов. На мітингу біля стін Мінрегіонбуду були присутні й інші інвестори, які багато років не можуть вступити в законне право власності.

Так, пані Світлана купила квартиру в ЖК «Оболонський бриз», який будується на Оболоні вже 16 років. Жінка стверджує, що всі дозвільні документи у забудовника «ІнжПромБудСервіс» є, а ось грошей на добудову будинку — немає.

— Коли на забудовника завели кримінальну справу, він заявив, що в результаті інфляції гроші як би розчинилися, їх немає, — розповідає Світлана. — Провели коригування проєкту, почали добудовувати нові поверхи: з 16 поверхів будинок виріс до 22. Зібрали кошти з нових інвесторів — і незабаром будівництво знову зупинилось.

Світлана інвестувала в житло в «Оболонському бризі» в 2015 році, сплативши повну вартість квартири, і ось уже шість років чекає на ключі. Ані забудовник, ані влада не виходять із покупцями на діалог, тому єдине, що залишається пані Світлані — годинами стояти на мітингах, більшість з яких ні до чого не приводять.

Замість висновків

Всі присутні на мітингу мали різні проблеми, але загальну мету — бути почутими владою. Вони вимагають врегулювання питання та прийняття відповідних законів, яких в нашій країні не з'явилося за 30 років незалежності. Вони не вимагають добудови своїх будинків за гроші платників податків, адже більшість столичних недобудов можуть стати комерційно вигідними проєктами — за рахунок продажу вільних квартир, добудови нових секцій, освоєння прилеглих ділянок тощо. 

За даними народної депутатки Олени Шуляк, в Украіїні налічується близько 200 тис. сімей постраждалих інвесторів. Їх об'єднує те, що вони не розуміють: чому держава, яка видала дозволи на будівництво, а потім відкликала, не несе за це ніякої відповідальності. «Будують на місці парків, у історичних зонах, вирубують дерева, — гірко констатує Ірина Шастова. — Але ніхто не хоче добудувати наші будинки». 

Проблемні новобудови Києва

Практично щороку чиновники планують створити список незаконних новобудов країни, але поки що справа не йде далі обіцянок. Тим часом соціальна напруга зростає : протягом 2020 року в сфері будівництва зафіксовано 246 протестних акцій за участю 13,1 тис. осіб. З них 176 акцій пройшли з вимогами зупинити незаконне будівництво, 70 акцій були організовані ошуканими інвесторами, які вимагали добудови житлових комплексів.

Крім того, не є зрозумілим алгоритм, за яким будуть створюватися ці списки. А головне — що, крім інвентаризації проблемних проєктів, планують зробити представники влади для вирішення питання. 

Щоб створити перелік вірогідно проблемних недобудов, інвестори яких чекають на допомогу від держави, журналісти Domik.ua звернулися до пошуковика надійних новобудов Bild.ua. На основі даних ресурсу ми створили таблиці по районах Києва, куди увійшли всі проєкти, позначені низьким Індексом надійності та червоним щитом.

Однак слід зазначити, що в перелік також потрапили ЖК, які позначені червоними щитами з незалежних від діючого забудовника обставин. Такими, зокрема, є деякі проєкти «Київміськбуду», які холдингова компанія добудовує за «Укрбудом». До цього можна по-різному ставитися, але добудова заморожених об'єктів новим девелопером залишається швидше винятком, ніж традицією. Як бачимо, не кожній недобудові пощастило знайти нового девелопера. 

Якщо ви помітили якісь невідповідності або не знайшли в переліку ЖК, який напевно вважаєте проблемним, пропонуємо написати про це в коментарях під статтею. Сподіваємось, що цей перелік прискорить процес інвентаризації проблемних об'єктів і тим самим наблизить вирішення проблем ошуканих інвесторів.

Голосіївський район

Дарницький район

Деснянський район

Дніпровський район

Оболонський район

Печерський район

Подільський район

Святошинський район

Солом'янський район

Шевченківський район

Інформаційно-аналітичний відділ Domik.ua

© domik.ua, 2021