Що краще: квартира за містом або приватний будинок? Питаємо власників

Численні карантини, пов'язані з пандемією COVID-19, та перехід на дистанційний формат роботи сформували у 2021 року новий тренд — деурбанізацію. Ті, хто мав можливість, почали масово залишати міста. Так, наприклад, зробили 29% опитаних європейців із високим рівнем доходу і 10% — з низьким, повідомляють дослідники Bain & Company. Та перед тим, як обзавестися заміським житлом, кожен повинен вирішити головну дилему: приватний будинок чи квартира? Журналісти порталу Domik.ua запитали про плюси та мінуси обох варіантів у власників нерухомості.

Анатолій, власник приватного будинку в Чайках з 2018 року

Я виріс в селі у Вінницькій області, тому, напевно, завжди мріяв жити у власному будинку. Але незважаючи на це, майже п'ятнадцять років прожив у квартирі на Борщагівці з «шикарним» видом на гаражі та сусідні хрущовки. Коли дружина завагітніла другою дитиною, я вирішив, що настав час переїжджати за місто. Ми продали нашу квартиру, позичили трохи грошей і почали придивлятися до приватних будинків. Далеко від Києва їхати не хотілося, оскільки у мене своя станція техобслуговування на Шулявці, й два-три рази на тиждень стабільно маю туди їздити. І на Шулявку, і до моїх родичів у Вінницьку область зручно добиратися з боку Житомирської траси, тому ми розглядали місцеві напрями — Чайки, Стоянку, Гореничі. У підсумку зупинилися на першому варіанті, оскільки й до міста ближче, й ліс поруч, й інфраструктура вся є.

Наш будинок обійшовся нам у 2,8 млн грн із невеликим торгом. Він двоповерховий плюс мансарда, побудований із силікатної цегли. Загальна площа близько 130 кв. м, житлова — 80 кв. м. Тут п'ять спалень, вітальня, два санвузли. Для опалення та подачі води встановлений двоконтурний газовий котел, вода зі свердловини, каналізація — септик. Поруч із будинком є ділянка 6 соток, на якій знаходиться старий сарай, який я вже другий рік збираюся знести, та невеликий яблуневий сад.

Життя за містом у власному будинку, звичайно, кардинально відрізняється від міського. Почну з переваг: по-перше, тепер кожен із нас має свій куточок, та й гостей завжди є де вкласти спати. По-друге, власна ділянка — можна вирощувати овочі, зелень і ягоди, та й просто смажити барбекю, засмагати, купатися в надувному басейні. Чисте повітря, прямо через дорогу розташований ліс. По-третє, автономність, і це особливо важливо для тих, у кого двоє галасливих гіперактивних малюків, як у нас. На попередній квартирі сусіди вічно скаржилися на шум, але я ж не міг просто прикувати до батареї свою дитину з кляпом у роті, чи не так? Також важливий момент, що в тебе завжди є паркомісце — просто заїхав до свого двору та закрив ворота, й не треба навертати кола в пошуках місця, щоб приткнутися.

Але й недоліків теж вистачає. Коли я жив до 17 років у селі, то не надто переймався побутовими питаннями, все було на плечах батьків. Зараз батько — я, тому всі проблеми повинен закривати самотужки. А їх, повірте, хоч греблю гати. По-перше, на ділянці потрібно постійно підтримувати порядок: влітку стригти газон і полоти грядки, взимку — прибирати сніг. Все це вимагає фізичних і матеріальних затрат. Середньої якості газонокосарка коштує приблизно 6-8 тис. грн, снігоприбиральна машина — 5-7 тис. грн. Гарний газон потрібно майже щодня поливати, а якщо не хочеться — монтуй автополивальну систему, а вона коштує близько 5 тис. грн за сотку. Та це не кінець: двічі на рік систему треба консервувати на зиму, а перед тим продувати від залишків води. Викласти за послугу доведеться близько 1500 грн.

Їдемо далі: обслуговуванням будинку теж доводиться займатися самотужки. Вивезти контейнер сміття коштує 300 грн, а влітку це потрібно робити хоча б двічі на тиждень, оскільки сморід та мухи. Викачати яму — від 2500 грн. Це досить робити раз на півроку приблизно, але у нас яма погано спроєктована, тому ми викликаємо асенізатора кожні три-чотири місяці. Вода в нас, як я вже говорив вище, із власної свердловини, і в ній дуже високий вміст двовалентного заліза. Тож ми мали встановити фільтр знезалізнення та пом'якшення води, який очищає та пом'якшує воду, а також прибирає жовтий відтінок — отже, позбавляє жовтизни білизну та сантехніку. Коштує такий фільтр 15 тис. грн, раз на два місяці в його бак потрібно засипати 25 кг солі — це додатково 300-400 грн. Для питної води стоїть окремий фільтр — зворотнього осмосу. Його можна придбати за 3-4 тис. грн, але якщо не хочеться економити на здоров'ї родини, то треба викласти як мінімум 8-9 тис. грн. 

Будинок теж постійно вимагає уваги та грошей. У нас був «голий» цегляний фасад, довелося з ходу вкласти майже 100 тис. грн в утеплення мінватою. У минулому році град побив дах, у двох місцях утворилися протікання — знову плати. Ну й всяке по дрібницях: пофарбувати ґанок та паркан, десь оновити плитку на фасаді, обробити дерев'яні конструкції від паразитів. 

І ще один мінус виник там, де зовсім не чекали. Я ж бо головним чином хотів переїхати в передмістя заради дітей, щоб вони проводили час на свіжому повітрі, росли здоровими та активними. Але ми не продумали один нюанс: дітям потрібна соціалізація, і зростати за високим парканом приватного будинку їм зовсім не в кайф. У наших синів різниця у віці 6 років, і грати разом їм не дуже подобається. Тому навіть маючи свій двір, ми однаково кожен день ходимо гуляти на майданчик сусіднього житлового комплексу — там багато малюків різного віку, класні гойдалки, майже в кожному кафе є дитяче меню.

Незважаючи на всі ці мінуси, продавати будинок і повертатися в квартиру я не планую — надто вже багато вкладено в цю нерухомість сил і грошей. Нехай залишиться дітям, будуть приїжджати до нас в гості, як на дачу. Але якщо вони захочуть купити власний будинок, коли виростуть, я пораджу їм тричі подумати перед цим, і об'єктивно оцінити всі за та проти.

Марина, власниця квартири в ЖК /Чайка\ з 2016 року

Складно сказати, чому я обрала саме цей житловий комплекс. П'ять років тому альтернативи йому особливо на ринку не було — ні за ціною, ні за локацією. Я тоді жила з батьками в приватному будинку на Нивках, накопичила на перший внесок і вирішила переїхати за місто. Приватний будинок не розглядала навіть як варіант. По-перше, я виросла в ньому і знала, що він вимагає чоловічих рук, а я тоді була незаміжня. По-друге, готовий будинок ніхто б на виплат мені не дав.

Перше, до чого довелося звикати при переїзді в багатоквартирний будинок, це відсутність цілковитої тиші. Стіни в моєму будинку цегляні, й це гуд, але за відчинених вікон чутно все: галас дітей, гавкання собак, розмови сусідів. Мені, яка звикла до тиші ізольованого життя, було спочатку складно. Але, скажу вам чесно, до цього швидко призвичаюєшся. Тепер тиша за вікном мене навіть лякає.

Другий момент — це проблема з паркуванням. Чим більше заселяється і розбудовується наш житловий комплекс, тим проблематичніше знайти вільне місце. Але люди частково самі в цьому винні: вони не користуються паркінгом, а хаотично кидають автівки біля будинків. Потім жаліються, шо «аварійка» не може проїхати, але хто ж винен? Ви самі, бо забудовник виділив спеціальні місця для паркування. У нашої родини проблеми з цим немає, крім того, прямо від нашого комплексу ходить у місто зручний автобус, десять хвилин і ти на місці. Якщо я їду в місто без малої, то завжди їм користуюся.

Попри ці дрібниці, проживати тут дуже подобається. Знаєте, це такий своєрідний компроміс між життям у великому мегаполісі та передмісті. Багато зелені, доглянуті газони — але за всім цим не треба стежити, бо це робить керуюча компанія. Вона вирішує всі питання, пов'язані з вивезенням сміття, обслуговуванням території, станом систем водо- і теплопостачання. До того ж, у Чайках немає шуму великого міста, і дихаєш тут повітрям, а не вихлопними газами.

А ще я дуже задоволена тим, що все необхідне є буквально в кроковій досяжності. В сусідньому будинку працює супермаркет, поруч — дитячий центр, кав'ярня, поштове відділення, хімчистка. Трохи далі є класна піцерія, магазин свіжого м’яса, «Єва». Як людина, що виросла в двох кілометрах до нормального магазину, я можу все це гідно оцінити. Плюс соціалізація дитини, це теж важливий чинник. На вулиці, де живуть батьки, було мало дітей, і тому я в дитинстві страшенно не любила вихідні — було просто ні з ким гуляти. Коли підросла, батьки стали відпускати гуляти у двори сусідніх багатоповерхівок. Там завжди було багато дітвори.

Рік тому мій чоловік продав свою «гостинку» на Позняках, і ми замислились про розширення житлоплощі. Дочка росте, їй потрібна окрема кімната. Плюс я хочу вивести своє хобі на новий рівень і відкрити на дому косметологічний кабінет. Почали придивлятися до будинків. Але тут, в Чайках, дешевше 3-4 млн грн нічого гідного немає, а якусь халупу купувати не хочеться — в неї ж все одно треба вкластися. Водночас трикімнатна приблизно такої ж площі, як двоповерховий будинок — 85 кв. м — коштує 1,5 млн грн. Будинок здається в кінці поточного року — вважай, готове житло.

Єдине, про що завжди шкодував мій чоловік, — що в наявності  немає дворівневих квартир. А він завжди мріяв про подібну та щоби на горішньому поверсі з виходом на дах. Пити каву, насолоджуючись світанком, з видом на все наше затишне село — ну хіба не мрія? Але потім він дізнався, що одні лише сходи коштують близько $10 тис., і відразу перестав про це мріяти. Так що будемо задовольнятися однорівневим житлом, зате хоч видом жертвувати не доведеться — плануємо придбати останній чи передостанній поверх із панорамними вікнами.

Висновки

Безумовно, кожен сам вирішує, де йому буде краще жити — в квартирі чи приватному будинку. У обох варіантів є як недоліки, так і переваги. Ми ж хочемо закцентувати увагу на перших.

Отже, серед плюсів проживання в заміському житловому комплексі /Чайка\:

• свіже повітря та хороша екологія;
• наявність керуючих компаній, які доглядають за територією;
• вивезення сміття та наявність центрального водопостачання/водовідведення;
• наявність на території новобудови сучасних дитячих та спортивних майданчиків, а також обладнаних всім необхідним місць для відпочинку;
• розвинена інфраструктура: садочки та школи, магазини, банківські та поштові відділки, салон краси та аптеки;
• транспортне сполучення з містом: кожні 5-10 хвилин курсує автобус № 37.

Особливі переваги приватного будинку — такі як автономність, наявність гаража та власна ділянка землі, де можна вирощувати овочі, — одночасно пов'язані з матеріальними та фізичними витратами, бо все це потрібно утримувати в належному стані.

Побачити більше фото новобудови, дізнатися відгуки місцевих мешканців та задати питання відділу продажу можна на форумі житлового комплексу /Чайка\.

Розкажіть, прихильником якого житла є ви: приватних будинків чи квартир у сучасних комплексах? Поділіться в коментарях своєю думкою про плюси та мінуси проживання, про які не згадали герої нашого матеріалу.

Інформаційно-аналітичний відділ Domik.ua

© domik.ua, 2021