Українсько-російське продембарго: які галузі постраждають найбільше

Раніше Domik.ua писав про ріст цін на продукти в Україні до кніця поточного року.

Як заявив раніше міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв, з 1 січня 2016 року Росія поширить на український харчопром заборону на постачання на російський ринок, який застосовується до всіх країн, що приєдналися до санкцій проти РФ. Режим вільної торгівлі щодо цих постачань перестає діяти. За даними Forbes, із «забороненого списку» може бути кілька винятків – какао, шоколад, цукерки і вино.

Український прем’єр Арсеній Яценюк зі свого боку заявив, що Київ відповість дзеркальними діями на цю заборону, обмеживши ввезення російської продукції. «На кожне російське рішення про введення ембарго проти України буде аналогічне українське рішення про введення ембарго проти Росії», – сказав глава уряду. А міністр аграрної політики Олексій Павленко вважає, що на українському АПК заборона на постачання до РФ негативно не позначиться.

Зазначимо, що в уряді спочатку дотримувалися більш зваженого погляду на торговельні війни з Росією. «Якщо нас намагаються грабувати – це не привід відповідати тим же. Інакше ми опинимося на одному рівні», – заявляв уповноважений Кабміну з євроінтеграції Валерій П’ятницький. – Я переконаний, що та продукція, яка потрібна Росії, і далі постачатиметься незалежно від країни походження».

Незважаючи на те, що упродовж останніх років, які характеризувалися різким охолодженням відносин між двома країнами, Росія перманентно вводила обмеження щодо продукції з України, на сьогодні низка секторів аграрної економіки і далі тісно зав’язана на цей ринок. Більше того – після введення санкцій щодо європейських продуктів, цю нішу було частково заміщено постачанням із України. Так що, незважаючи на офіційно прийнятий бадьорий меседж «немає що втрачати», втрата російського ринку буде досить болючою, а іноді – і непоправною для багатьох українських компаній.

Читайте також: Що викликало аномальний ріст цін на продукти в Україні

Що це за компанії?  

Згідно з даними підприємства «Держзовнішінформ», яке аналізує зовнішньоекономічну діяльність України в розрізі галузей, всього за 9 місяців цього року експорт продовольчих категорій товарів до Росії склав $196,8 млн. Топ-три категорії за обсягом експорту до РФ за цей період виглядають ось як: на першому місці – м’ясо й субпродукти – їх було постачено на $89,5 млн або 42,2 тис. тонн, що на 73% більше, ніж за аналогічний період минулого року; на другому – алкогольні та безалкогольні напої й оцет – цих товарів було експортовано до РФ 59,9 тис. тонн на суму $26,8 млн; на третьому – какао й харчові продукти з нього – 4,9 тис. тонн на $22,6 млн.

З огляду на цю статистику, особливо несвоєчасною виглядає заборона на постачання до РФ для м’ясників. За підсумками року галузь виходить на рекордний обсяг експорту – Росія, незважаючи на спалах АЧС в Україні, не обмежувала постачання цієї продукції. Але, незважаючи на значну динаміку, питома вага експорту в загальному обсязі внутрішнього виробництва є невеликою – до 5%. «Тому заборона істотно на ринок не вплине. Це негативний чинник, але не катастрофічний», – говорить президент Асоціації свинарів України Артур Лоза.

Перші наслідки обмежень галузь почала відчувати після розгортання блокади Криму – на півострів постачали значну частину експортної продукції. «Поки особливо ми не бачимо жодних альтернативних країн. Ми зараз працюємо над тим, щоб розробляти регіони, – говорить Лоза. – Компанії, яка мають легальні можливості постачати, їх 4–5, у принципі постраждають».

Кондитери оцінюють введення продембарго як формальне підтвердження фактичного стану речей. «Вони вже давно закрили ринок для нас. Ми вже два роки нічого не возимо. Загалом ці люди давно зробили нас отруйними, – говорить В’ячеслав Москалевський, президент корпорації «Рошен». – Ембарго для нас діє років зо два, і я вже забув, як виглядає ця країна».

Виробники напоїв – як алкогольних, так і ні, теж говорять про російський ринок у минулому часі. У липні 2014 року Росспоживнагляд видав розпорядження про заборону імпорту соків з України. До цього в окремих виробників на РФ припадало до 25% виробленої продукції. Зараз виробники кожен у міру можливостей шукає виходи на ринки ЄС – але поки цей напрямок не покриває втрату російського ринку.

Представники виноробної галузі постачали до РФ не вино, а первинні виноматеріали. «Ми продаємо там більшою мірою виноматеріал, який потім вже розливають різні заводи, – каже Іван Плачков, власник ТМ «Колоніст». – Але будь-яке ембарго має дві сторони. Негативна сторона в тому, що на якійсь період не буде збуту продукції». До позитивної він відносить потенційну можливість розвитку галузі: «На сьогодні в Україні не більше 15–20 виробників вина. Їхня кількість може зрости, і на базі нашого українського виноматеріалу вони будуть виробляти багато нових вин, а за рахунок конкуренції якість вина буде підніматися», – зазначає Плачков.

Для виробників пива повна заборона на постачання – також не сюрприз: «Росія давно перекрила ринок «Оболоні», «СанІнБев», тобто тим компаніям, які фактично туди постачали продукцію», – говорить незалежний аналітик Ігор Товкач. Найбільшим зовнішнім ринком збуту для пивоварів упродовж останнього року стала Білорусь. «Але, звичайно, російський ринок був найбільш «живим». А так ми втратили 6% виробленого обсягу – у Криму і 7–8% – у Росії», – говорить він.

Обсяги постачання до Російської Федерації планомірно зменшувалися упродовж останніх двох років. «Якщо порівнювати останні дані щодо експорту продовольства до Росії (за січень-серпень 2015 року) з аналогічними показниками двох попередніх років, то ми побачимо скорочення в 4,2 раза проти 2013-го і у 3 рази проти 2014 року. І хоча слово «ембарго» звучить страшно – реальне припинення постачання з України вже відбулося у 2015 році», – говорить Григорій Кукуруза, економіст IMF group Ukraine.

Читайте також: Як змінилися ціни на продукти в Україні за рік — інфографіка

Здебільшого виробники вже встигли пристосуватися, але використовували різну стратегію: більші підприємства переорієнтувалися частково на ЄС, частково на східний світ, дрібніші – закрилися або почали активну цінову війну в Україні. «Ми могли помітити стрімке зростання невеликих магазинів, які спеціалізуються виключно на одній із перерахованих вище груп товарів, найчастіше – молочній, з цінами трохи нижчими, ніж у торгових мережах, – говорить Кукуруза. – Групи товарів, які негласне ембарго зачепило менше, як, наприклад, м’яса (падіння на 20%), риби (72%) і живих тварин (29%), мають готуватися до складної війни за ринки у 2016 році».

Загалом експорт продовольства до Росії, складаючи всього 0,69% всього експортного виторгу України на 2015 рік, не стане чинником різкої девальвації або інших проявів макроекономічної нестабільності, навіть якщо пропаде повністю, зазначає експерт.