Депутати ухвалили у першому читанні законопроєкт про посилення покарання за незаконну забудову
Як стало відомо порталу Domik.ua, 15 грудня 2021 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт закона № 5877 («Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності»). Інформацію про це оприлюднено на офіційному сайті українського парламенту.
Законопроєкт передбачає, зокрема:
- збільшення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- чітке визначення кола суб’єктів, на яких може бути накладено адміністративні стягнення;
- врегулювання питання самочинного будівництва шляхом тимчасового арешту об’єктів незаконного будівництва;
- посилення кримінальної відповідальності за самочинне будівництво, в тому числі на територіях пам’яток культурної спадщини.
Яка необхідність законопроєкту
Законопроєкт № 5877 — частина загальної реформи містобудівної галузі в Україні. 1 липня поточного року депутати на позачерговому засіданні прийняли у першому читанні законопроєкти про реформування сфери містобудівної діяльності (№ 5655) та про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (№ 5656). Ці нововведення повинні будуть сприяти автоматизації процесів взаємодії між забудовниками та державою, розвитку будівельної сфери та зменшенню корупції. Крім того, у вересні припинила роботу Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ). Замість неї запрацював новий орган — Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).
«Це заключний і надважливий аспект реалізації реформи містобудування, у ході якої ми намагаємося назавжди знищити такі поняття як ДАБІ, чиновники-хабарники, схеми у містобудуванні. Бо все це виснажило нашу країну і призвело до браку адекватної інфраструктури у містах, десятків тисяч ошуканих інвесторів у житлову нерухомість, руйнації об’єктів, незаконних забудов, знищення історико-культурних пам’яток», — прокоментувала рішення колег на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук одна із ініціаторів законопроєкту, заступниця голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Так за її підрахунками, в Україні налічується близько 200 тисяч родин, яких ошукали забудовники. Про новобудови, які зводяться із порушенням чинного законодавства, постраждалі інвестори пишуть на форумах Проблемне будівництво та Довгобуди Києва і області.
Читайте також: Органи місцевого самоврядування зможуть без суду заходити на об'єкти і зносити їх — Олена Шуляк
Що пропонує законопроєкт № 5877
Підвищення штрафів
Документ передбачає нові адміністративні штрафи та персоналізацію відповідальності
Правопорушення | Клас наслідків |
||
СС1 | СС2 | СС3 | |
Будівельні роботи на об'єктах без права на виконання/призупинені права Експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію |
від 34 000 до 42 500 грн для фізосіб від 42 500 до 51 000 грн для посадовців |
від 51 000 до 59 500 грн для фізосіб від 59 500 до 68 000 грн для посадовців |
від 68 000 до 76 500 грн для фізосіб від 76 500 до 85 000 грн для посадовців |
Підготовчі роботи без права на виконання/у разі їхньої зупинки Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про зміни у відомостях про право на виконання будівельних робіт, якщо подання такої інформації є обов'язковим |
від 25 500 до 34 000 грн для посадовців |
||
Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду |
від 8 500 до 17 000 грн |
Законопроєкт також визначає коло суб’єктів на яких можна накласти адміністративне стягнення: архітектор, інженер-проєктувальник, головний архітектор, головний інженер проєкту, експерт та ін.
Наприклад, за порушення щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями архітектор, проєктувальник, головний архітектор, головний інженер, під керівництвом яких розроблено проєктну документацію, або експерт платитимуть штраф — до 51 000 грн. Якщо вони протягом року зроблять те саме вдруге, з них стягнуть вже 59 500 грн.
Кримінальна відповідальність
Посилюється кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки:
- якщо завдано значної шкоди (більше 1 700 грн) власнику: штраф від 3 400 до 5 100 грн або арешт до 6-ти місяців;
- вчинене особою, раніше засудженою за аналогічне кримінальне правопорушення, або групою осіб, або щодо особливо цінних земель, а також охоронних, санітарної охорони, санітарно-захисних, історико-культурного призначення чи зон особливого режиму використання земель: обмеження волі від 2-х до 4-х років або позбавленням волі строком до 2-х років.
Передбачене покарання за самочинне будівництво:
- на самовільно зайнятих земельних ділянках, яким завдано значної шкоди її власнику, — від 85 000 до 170 000 грн або арешт до 6-ти місяців, або обмеження волі до 3-х років;
- на самовільно зайнятих землях із порушенням призначення земельної ділянки або обмежень у використанні — від 5 100 до 8 500 грн або обмеження волі до 3-х років;
- на самовільно зайнятих землях, що мають описаний вище статус, або вчинене особою, раніше засудженою за аналогічний злочин, — позбавлення волі від 1-го до 3-х років;
- у разі створення небезпеки чи тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення — позбавлення волі від 3-х до 5-ти років.
У разі ухвалення в цілому документ має дозволити притягнення до кримінальної відповідальності відповідних суб’єктів містобудівної діяльності, за злочини передбаченні статтями Кримінального кодексу України (ККУ) про:
- підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та ФОП;
- підроблення документів, печаток, штампів та бланків, або їхній збут чи використання;
- зловживання владою або службовим становищем;
- зловживання повноваженням особами, які надають публічні послуги;
- службове підроблення;
- підкуп особи, яка надає публічні послуги.
Містобудівна палата
Законопроєктом № 5655 передбачене створення Містобудівної палати (МБП) при Міністерстві розвитку громад та територій. Вона розглядатиме справи про порушення в процесі будівництва суб'єктами містобудування.
Законопроєкт № 5877 вносить уточнення, що МБП розглядатиме справи про адміністративні правопорушення, що стосуватимуться порушення законодавства під час забудови території та невиконання законних вимог та приписів посадових осіб органів містобудівного контролю або державного містобудівного нагляду.
Тимчасовий арешт
У разі порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, на об’єкти незаконного (самочинного) будівництва може бути накладено тимчасовий арешт. Така нерухомість не підлягатиме відчуженню та користуванню. Її не можна буде експлуатувати, будувати, ремонтувати, реконструювати чи зносити. Тимчасовий арешт здійснюватиметься посадовими особами, уповноваженими на те виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування. Механізм реалізації ще має розробити Кабінет Міністрів.
За невиконання законних вимог щодо тимчасового арешту самобудів та створення перешкод посадовцям громадян штрафуватимуть на 34 000-51 000 грн, чиновників та суб’єктів підприємницької діяльності — на 68 000-85 000 грн. Якщо при цьому порушені правила охорони праці, промислової чи пожежної безпеки, або була знесена пам’ятка культурної спадщини чи об'єкт, який має історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення, фізичним особам доведеться вже викласти 68 000-85 000 грн, а посадовцям — до 170 000 грн.
Читайте також: Вступив у дію закон про продаж будинків разом із земельними ділянками
Недоліки законопроєкту
Чи не найбільше нарікань викликала норма про накладання тимчасового арешту на об’єкти незаконного будівництва. Як зауважили у Комітеті ВР з питань антикорупційної політики, у законопроєкті є низка процедурних недоліків: незрозуміло, яким чином, на який строк, за який конкретний вид адміністративних правопорушень може бути накладено такий арешт та за яких обставин, у які строки відбудеться його скасування.
«Провадження у справах про адміністративні правопорушення не може передбачати такі заходи його забезпечення, як арешт майна. Такі заходи є доречними і адекватними саме під час розслідування кримінальних правопорушень. До того ж, суб’єктами адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення є виключно фізичні особи, а об’єкти будівництва досить часто належать юридичним особам. Очевидно, що у цих випадках накладення арешту на майно, яке не належить правопорушнику, буде нелогічним», — йдеться у висновках Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України.
Крім того, фахівці звертають увагу на те, що створюється парадоксальна з точки логіки ситуація, коли санкції за адміністративні правопорушення є суворішими за санкції, передбачені за кримінальні правопорушення.
«Відмінністю адміністративних правопорушень від кримінальних є їх менший рівень суспільної небезпечності, у зв’язку з чим відрізняється як порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, де відсутній інститут адміністративного розслідування, так і види та розміри застосовуваних санкцій», — стверджують у Головному науково-експертному управлінні.
Експерти звертають увагу і на те, що чинним законодавством вже передбачені деякі із санкцій, які пропонує законопроєкт, до того ж наразі вони значно суворіші.
«За самочинне будівництво, яке призвело до загибелі людей, тяжких технологічних аварій або екологічної катастрофи — від 3-х до 5-ти років позбавлення волі. Давайте просто порівняємо з чинним покаранням за щось подібне. Наприклад, Стаття 441 ККУ: «Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу», — караються позбавленням волі на строк від 8-ми до 15-ти років. Або Стаття 236 «Порушення правил екологічної безпеки»: у разі законного будівництва світить від 5-ти до 10-ти років позбавлення волі за такі порушення», — наводить приклад у своєму пості в мережі Фейсбук експерт з містобудування Георгій Могильний.
Читайте також: Верховна Рада ухвалила «ресурсний» законопроєкт: продавці нерухомості платитимуть по-новому
Висновки
Попри наявні недоліки у законопроєкті № 5877, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності — необхідний крок комплексної реформи містобудування.
«Реформа містобудівної галузі має розв’язати проблемні питання, що стримують залучення інвестицій у будівельну сферу. Першочергово, йдеться про подолання корупції. Це неможливо зробити без посилення відповідальності. Ухвалений у першому читанні законопроєкт № 5877 передбачає більш «жорсткі» покарання, які здатні мотивувати працювати у рамках законодавчого поля. Це створить рівні умови для всіх учасників будівельного ринку», — наголосила заступниця міністра розвитку громад і територій Наталія Козловська.
У разі ухвалення цього закону, він вступить у дію через шість місяців із дня його опублікування, але не раніше дня набрання чинності закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності». Останній, нагадаємо, ще мають розглянути у другому читанні депутати, підписати голова ВР та Президент України.
Інформаційно-аналітичний відділ Domik.ua
© domik.ua, 2021