Податкова амністія від Зеленського: кому, що і навіщо потрібно буде декларувати

З першого вересня 2021 року українці зможуть самостійно виправити допущені у минулому помилки та порушення податкового законодавства, добровільно задекларувавши активи. Після цього можна буде вільно розпоряджатися майном, уникнувши відповідальності. Портал Domik.ua вирішив розібратися у нюансах обіцяної посадовцям податкової амністії.

Необхідність легалізації «чорних» доходів, законотворці пояснюють кількома чинниками. У першу чергу запровадженням в Україні міжнародного проєкту з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS), а також системи автоматичного обміну податковою інформацією із США (FATCA). Ще одна мета — детінізація економіки. За розрахунками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2019 році рівень тіньової економіки склав 29% від обсягу офіційного ВВП, у І кварталі 2020 року — 31%. За даними Державної податкової служби України, втрати держави від застосування схем з ухилення (мінімізації) сплати податків становлять близько $7,7 млрд на рік. Зокрема зарплата в «конвертах» — $4,3 млрд, діяльність «скруток» і конвертаційних центрів — $1,5 млрд, офшори — $0,8 млрд, підакцизні товари — $1 млрд, збитки державних підприємств — $0,1 млрд.

Що таке податкова амністія 

Проєкт з добровільної легалізації прихованих статків складається з «амністійного пакету» — документів, які у лютому поточного року подав на розгляд українського парламенту Президент України Володимир Зеленський. 3 червня 2021 року Верховна Рада України ухвалили законопроєкт 5155, що доповнює документ щодо амністії у частині валютного регулювання. 15 червня прийнято за основу проєкт 5154, яким передбачається, що сплачений під час амністії збір належить до загального фонду держбюджету. Того ж дня депутати підтримали у другому читанні ще два проєкти. Перший за номером 5156 щодо змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Другий — основний документ — 5153 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». 

Тим, хто раніше ухилявся від сплати податків, держава дає шанс з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши покарання. Така дата пов’язана з початком роботи Бюро економічної безпеки. За вказане майно доведеться сплатити збори. 

«Про що амністія? Амністія — це не про ревізію ваших статків, не про ревізію власності, не про те, аби щось у когось забрати. Амністія — це можливість. Можливість для людини отримати документ про те, що якась сума грошей чи активи в іншій формі є абсолютно легальними для того, аби в майбутньому використовувати ці кошти для банківських операцій, для розрахунків, для придбання тих чи інших речей без будь-яких обмежень», — зазначив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у відеозверненні на своєму каналі на YouTube.

Хто підпадає під амністію 

Подавати «нульову» декларацію можуть фізичні особи-резиденти України, у тому числі самозайняті, та нерезиденти, які були резидентами на момент придбання декларованих активів.

Від разового декларування звільняються наступні категорії:

• малолітні, неповнолітні, недієздатні люди і особи із обмеженою дієздатністю;
• особи, щодо яких застосовані спеціальні економічні та інші санкції;
• персони, які з 1 січня 2005 року подавали чи повинні подавати декларації відповідно до антикорупційних законів.

Особи, які могли подати документи, але не зробили цього, вважаються такими, які фактично заявили про відсутність у них активів, котрі підлягають декларуванню. 

Що потрібно декларувати 

Декларувати можна активи, розміщені на території України або за її межами, з яких не сплатили необхідні збори протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року, а саме:

• валютні цінності;
• нерухоме майно;
• рухоме майно (транспорт, предмети мистецтва, антикваріат, дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби тощо);
• частки (паї), інші корпоративні та майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
• цінні папери;
• права на отримання дивідендів, відсотків чи іншої майнової вигоди;
• інші активи фізичних осіб (банківські метали, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші і все, що приносить або може приносити дохід).

Зверніть увагу, що для готівки прописується порядок внесення на спеціально відкриті банківські рахунки, після чого ці гроші можна декларувати. 

Деяке майно можна не декларувати, і воно буде вважатися легальним, а саме:

• активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн;
• квартира (квартири) загальною площею до 120 кв. м;
• житловий будинок (будинки) загальною площею до 240 кв. м;
• об'єкти нежитлової нерухомості загальною площею до 60 кв. м;
• безкоштовно приватизовані земельні наділи;
• один особистий транспортний засіб вартістю до 400 тис. грн (крім яхт, вертольотів, літаків, катерів).

Якщо за жодним пунктом немає перевищення, то декларувати нічого не потрібно. 

Не може бути об'єктом декларування таке:

• активи, отримані внаслідок правопорушення. Виняток — ухилення від сплати податків, пенсійного страхування і деяких інших економічного характеру;
• статки осіб, стосовно яких розпочато досудове розслідування або судове провадження, якщо злочин пов'язаний із порушенням вимог податкового, митного, валютного законодавства;
• активи, що знаходяться на рахунках фінансових установ або розташовані на території держави-агресора, чи мають джерело походження з такої країни.

Читайте також: Податок на нерухомість в Україні: скільки і хто повинен платити

Скільки і як потрібно сплатити

Разова добровільна декларація подається виключно декларантом в електронній формі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Право задекларувати активи знеособлено через уповноваженого нотаріуса прибрали під час доопрацювання законопроєкту до другого читання. У документі потрібно зазначити дані, що ідентифікують особу та об'єкти декларування, ставки та суми зборів, а також додати копії паперів, що підтверджують вартість активів. Зазначати інформацію про джерела отримання об'єктів декларування не варто.

Сума податку розраховується фізичною особою самостійно. Базисом для оцінки вартості можуть бути витрати на придбання активів, оцінка, номінальна вартість прав грошової вимоги, біржова вартість. Для рухомого майна можлива самостійна оцінка, крім цінних металів, транспорту, каміння, творів мистецтва. Базою для нарахування збору щодо валютних цінностей є вартість відповідного об'єкта або номінальна вартість грошової вимоги. Якщо ціна визначена в іноземній валюті, вартість зазначається у гривні за офіційним курсом Національного банку станом на дату подання декларації. Вартість банківських металів фіксується, виходячи з маси та їхньої облікової ціни, розрахованої НБУ на дату подання документів. 

Якщо в звичайних умовах податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) становить 18%, то зараз держава пропонує сплатити значно менші суми. Кошти можуть сплачуватися одним платежем продовж місяця після декларування. Або ж сума розбивається на три рівні платежі протягом 3-х років, але за підвищеною ставкою. Перший платіж необхідно внести до 30-ти днів з дати подання декларації, другий — до 1 листопада 2023 року, третій — до 1 листопада 2024-го. Решта податкового боргу, після сплати зазначеного у добровільній декларації збору, підлягатиме списанню. 

Відповідальність

У разі подання декларації та сплати збору декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства в обсязі тих активів, які він задекларував. Також він звільняється від перевірок джерел їхнього отримання. За умов розтермінування оплати ця норма починає діяти після внесення першого платежу, однак у разі прострочення наступних платежів декларант буде змушений сплатити податки за задекларованими активами на загальних підставах. 

Посадовці обіцяють цілковиту конфіденційність даних, зазначених у цій декларації, та кримінальну відповідальність за незаконне розголошення інформації. Забороняється їх використання в розслідуваннях, як докази в кримінальних провадженнях, цивільних та адміністративних справах. Щодо цих декларацій застосовуватиметься особливий порядок перевірок. Вони можуть бути тільки в межах «кабінету» перевіряючого, і стосуватися арифметичних і логічних помилок. Перевірка здійснюється протягом 60-ти днів із моменту подачі. У той же час перевіряючий може звернутися до державних органів, щоб отримати підтвердження реєстрації активів. 

«Участь у податковій амністії звільняє особу лише від відповідальності за ухиляння від оподаткування. Від відповідальності за відмивання коштів, за корупційні злочини, за будь-що інше людину не звільняє участь у податковій амністії. Коли особа кладе гроші в банк, існують звичайні процедури фінансового моніторингу, які цей закон також не скасовує», — зазначив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев.

Як легалізувати квартиру чи будинок

На нерухомості зупинимося більш детально. Амністія дозволяє фізичним особам серед іншого вивести із тіні нерухоме майно: земельні ділянки, житлову і нежитлову нерухомість. Розташовані в Україні та за її межами. Зокрема можна декларувати об'єкти незавершеного будівництва, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване, але є майнові права. Сюди ж відноситься не здана нерухомість, розташована на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, довгострокової оренди або суперфіцію. 

Не треба декларувати деяке нерухоме майно, розташоване на території України, яке до завершення періоду одноразового декларування належало фізичній особі на праві власності, у тому числі спільної сумісної або часткової. Вважається що за ці об'єкти, повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства. Інформація про цю нерухомість має бути у відповідних державних реєстрах. 

Перелік об'єктів, які не потребують декларування

1. Об'єкти житлової нерухомості:

• квартира(и) загальною площею до 120 кв. м, у тому числі майнові права на таку квартиру(и) у незавершеному багатоквартирному житловому будинку;
• житловий будинок(и) загальною площею до 240 кв. м, у тому числі недобудовані за наявності права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення.

2. Об'єкти нежитлової нерухомості: будинки некомерційного призначення загальною площею до 60 кв. м, у тому числі недобудовані.

3. Земельні ділянки, сукупний розмір яких за кожною окремою ділянкою не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України, а саме:

• для селянського господарства — 2 га;
• для садівництва — 0,12 га;
• присадибна ділянка: у селах — 0,25 га, в селищах — 0,15 га, в містах — 0,10 га;
• для дачного будівництва — 0,10 га;
• під гараж — 0,01 га.

Нагадаємо, що заборонено декларувати нерухоме майно, розташоване на території країни-агресора, а також набуте незаконно. 

Ставка оподаткування нерухомості 

За об'єкти, розміщені на території України така:

• 5% — у разі сплати однією сумою;
• 6% — у разі розтермінування на три роки.

За нерухомість в інших країнах ставка така:

• до 1 березня 2022 року: 7% якщо внести всю суму і 9,5%, якщо розбити платіж;
• з 2 березня 2022 року: 9% за разовий збір та 11,5% за умов погашення суми частинами.

Коли на людину оформлено нерухомість, загальна площа якої перевищує зазначені вище норми, і немає підтвердження, що вона була придбана за кошти, з яких сплачені всі податки, з першого вересня можна буде легалізувати «зайве» майно за «пільговими» ставками. Наприклад, за квартиру загальною площею 300 кв. м, платити 5% потрібно тільки зі 180 кв. м. За даними порталу Domik.ua, середня вартість квадратного метра житла у Києві станом на червень поточного року — $1 336. Тобто за понаднормові 180 кв. м житла доведеться сплатити $12 тис.

Є і спірні моменти. Не зазначено у законопроєктах про амністію, що робити у разі, коли особа володіє різними типами житла. Наприклад, що стосується щорічного податку на нерухоме майно, чинний Податковий Кодекс передбачає, що звільняються від сплати збору квартири незалежно від кількості загальною площею до 60 кв. м, житлові будинки — до 120 кв. м, у разі одночасного перебування у власності квартири та будинку — до 180 кв. м. У новому законі таких роз'яснень немає. 

Також, коли квартира квадратурою 200 кв. м перебуває у спільній власності, не зрозуміло, чи потрібно у такому разі декларувати цю нерухомість. Для порівняння, стосовно щорічного «податку на розкіш», законотворці цей момент врегулювали. Так якщо квартира в 100 кв. м перебуває у спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, потрібно визначити особу, яка сплатить за зайві 40 кв. м. Якщо у цієї квартири три власники із рівною часткою майна, кожен може скористатися пільгою, передбаченою для нерухомості до 60 кв. м і податок ніхто не платитиме.

Виникають запитання і до визначення розміру податку. У законопроєкті 5153 прописано, що база нарахування збору визначається або на підставі оцінки, або як витрати декларанта на придбання об'єкта. Для порівняння, за даними статистики порталу Domik.ua, середня вартість пентхаусу на вторинному ринку у столиці у 2012 році була $1,5 млн. У 2013 році ціна впала до $310 тис. Станом на червень 2021 року в середньому за такий об'єкт у Києві правлять $290 тис. Або інший варіант: кілька років тому людина інвестувала у «котлован» $30 тис., а після завершення будівництва та проведення ремонту житло подорожчало удвічі. Не зрозуміло, з якої суми вираховувати збір.

Читайте також: 1,6 млрд грн податку на нерухомість сплатили фізичні особи за 2020 рік

Підводні камені добровільного декларування

У Верховній Раді вже зареєстровані кілька проєктів про скасування ухваленого документа № 5153. Автор одного з них — депутат від «Батьківщини» Валентин Наливайченко. У пояснювальній записці йдеться про те, що нововведення призведе до порушення вимог статей 67 та 68 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Також амністія суперечить принципу невідворотності відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Оскільки норми нового закону поширюються не на всіх платників податків, це не відповідає статті 13 Конституції, згідно з якою усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Народний депутат від «Батьківщини» Андрій Ніколаєнко також вимагає скасувати рішення колег. У пояснювальній записці стверджує, що зміни спрямовані на стягнення зборів із заощаджень середнього класу та заробітчан, положення закону дискримінаційні: «...первинна ідея, яка ставилася за мету проєкту та декларувалась у всіх ЗМІ — повернути в Україну кошти, які були виведені за кордон. Мова йшла про кошти, які були виведені легальним бізнесом саме через недовіру до держави. І обсяг цих коштів — більш ніж $100 млрд. Ретроспективно змінюючи правовий режим коштів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, із законних на протизаконні, як це передбачає законопроєкт, держава фактично намагається трансформувати «заднім числом» правовідносини, які мали місце до набрання чинності норм щодо разового декларування. Причому трансформація відбувається в бік погіршення правового становища громадян, що зрозуміло суперечить нормам статті 58 Конституції України».

Експерти вказують і на те, що амністія не враховує сплив строків давності податкових зобов'язань, визначених у статті 102 Податкового Кодексу. Після 1095 днів платник податків вважається вільним від податкового зобов'язання, навіть несплаченого. 

МВФ проаналізує закон про податкову амністію на ризики корупції

Експерти Міжнародного валютного фонду досліджують, чи не призведе нововведення до відмивання коштів та корупції, заявив після ухвалення документа постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна». На його думку, законом повинні бути введені надійні процедури ретельної перевірки, які не допустять зловживань публічними діячами, їх родичами і тісно пов'язаними особами. Нагадаємо, раніше Йоста Люнгман говорив, що МВФ скептично ставиться до ідеї податкових амністій загалом, оскільки в довгостроковій перспективі вони шкодять стягненню податків. Такі акції демотивують громадян платити податки, створюючи надію на ще одну амністію в майбутньому.

Читайте також: Нові закони щодо валютної іпотеки: принципи реструктуризації, реакція ринку, наслідки

Зарубіжний і вітчизняний досвід

У світі податкова амністія є досить поширеним інструментом. У різних країнах цей процес проходив по-своєму і мав як позитивний результат, так і не зовсім. На це впливає сукупність чинників: правова свідомість і фінансова грамотність, рівень довіри до інститутів влади, ефективність систем стимулів та покарань тощо. Як моделі законодавчої ініціативи Україна використовувала досвід Індонезії та Аргентини, адаптувавши його до українських реалій.

В Аргентині податкова амністія проходить періодично, включає різні механізми: амністія капіталів на умовах репатріації та вкладення коштів у спеціальні фонди й державні підприємства, зниження податкових ставок, податкові канікули для компаній-роботодавців. Такі акції дозволяють реформувати податкову систему та боротися із економічною кризою. Так у 2017 році до задекларованого доходу штрафні санкції не запроваджувалися, діяли знижені ставки податку залежно від його розміру. На дохід близько $4,7 тис. ставка застосовувалась у розмірі 0%, до $10,7 тис. — 5%, від $10,7 тис. — 10-15%. Платники податків звільнялися від сплати, якщо за задекларовані кошти придбали державні облігації. Метою акції було повернути в державу кошти із офшорів. Тоді Аргентина легалізувала $117 млрд, державний бюджет отримав $10 млрд податків. В Індонезії вдавалися до кількох податкових амністій, називаючи їх «програмами фіскального заохочення». У 2016 році під час повернення коштів у державу можна було сплатити удвічі менший податок, ніж якщо задекларовані рахунки залишалися б в офшорах. Гроші можна було інвестувати у державні облігації чи інфраструктурні проєкти. Як результат громадяни задекларували $366 млрд (40% ВВП країни). Податкові надходження склали $8 млрд.

В Ірландії в 1988 року зібрані протягом 10-місячної амністії кошти склали приблизно $750 млн (2,5 % ВВП). У Туреччині провели вже 5 податкових амністій. У вересні 1998 року громадянам дозволили покласти на рахунки турецьких банків необмежену кількість коштів, які не обкладалися податками, а їхнє походження нікого не цікавило. З «тіні» вивели $20 млрд. Завдяки податковій амністії Decreto Legge італійцям в 2001-2002 рр. протягом 60-ти днів вдалося репатріювати 61 млрд євро, 1 млрд євро надійшов до бюджету у вигляді податків. Податкова ставка «за амністією» дорівнювала 2,5%.

Амністія, проведена в Грузії у 2005 році, вважається однією з найневдаліших у світі. Там тіньові статки задекларували всього 8 осіб, і йшлося про $35 тис. Очікували принаймні $4 млн. 

Був досвід проведення податкової амністії капіталів і в Україні. Нагадаємо, у 2015 році запроваджувався податковий компроміс із податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Держава вибачала бізнесу не сплачені до 1 квітня 2014 року збори, якщо той погасить 5% від податкових зобов'язань, у яких він «зізнався». За даними Державної фіскальної служби, за результатами цього компромісу податківці отримали від платників 8 174 заяв, до бюджету надійшло близько 794 млн грн. 

Висновки

За даними Данила Гетманцева, на руках у громадян в різних формах знаходиться близько $50 млрд коштів, отриманих в різний час з ухиленням від оподаткування. Перемогою податкової амністії для України, вважає посадовець, буде виведення із тіньової економіки $20 млрд із них. Ухвалені народними обранцями амністійні законопроєкти ще має підписати президент. Закон 5153 набирає чинності з наступного дня після його публікації. 

Формально фізичні особи мають право не подавати декларацію, адже вона є добровільною. Але у законі є пункт, згідно із яким протягом дев'яти місяців із дня набрання чинності Кабінет Міністрів повинен розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Посадовці вже попереджають про можливі наслідки для тих, хто до 1 вересня 2022 року не зробить явку з повинною: штраф та сплата податку у розмірі 18%. І якщо долари під матрацом ще можна приховати, інформація про нерухомість зазначається у відповідних реєстрах. 

«Декларація — це добровільне явище. Але якщо не задекларували, а у вас є, і потім знайдуть, то буде дуже боляче. Тобто, якщо у вас багато квартир, будинків, землі та автомобілів, то з них доведеться платити ПДФО і військовий збір? Схоже так. Це найбільш спірний пункт для більшості людей. До речі, ринок первинної нерухомості через цей пункт може отримати серйозний удар», — написав на власній сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» інвестиційний аналітик Ерік Найман. 

Нагадаємо, що у 2020 році Верховна Рада прийняла так званий антиофшорний закон, який для великого і середнього бізнесу вступає в силу в 2022 році. Нововведення спрямовані на те, щоб великий бізнес не ухилявся від оподаткування, а держава знала про закордонні активи. Україна є членом міжнародних угод з автоматичного обміну податковою інформацією. Тож наступного року українські фіскальні служби зможуть дізнатися про активи всіх податкових резидентів більш ніж у 100 країнах світу.

Обговорити законопроєкти щодо добровільного декларування можна на форумі Податкова амністія для фізичних осіб.

Інформаційно-аналітичний відділ Domik.ua

© domik.ua, 2021